Під час останньої зустрічі вчителі згадали книгу Михайла Димова «Діти пишуть Богу». Автор цієї книги запропонував дітям написати те, що б вони хотіли спитати чи попросити у Бога, а потім зібрав це у збірку. Щирі дитячі питання завжди цікаві. Іноді вони викликають усмішку своїм щиросердям і чистотою. Іноді вони такі глибокі, що і дорослі не спроможні на них відповісти. І справді, це ж питання до Бога, а не до людей. Якщо ви дивилися будь-який випуск проєкту Дмитра Брикмана «Дитяче недитяче питання», то ви розумієте, про що мова.
З цим завданням (про що б ви хотіли спитати у Бога?) вчителі пішли до своїх вихованців. Ось що вийшло. Щоб не бентежити нікого, ми не будемо вказувати, де це відбувалося.
Недільна школа А
Перша спроба була на Покрову Божої Матері. Тримаючи у руках святкову ікону, діти зверталися до Богородиці своїми словами. Їхні прохання були про мир, про найскоріше закінчення війни, про зустрічі із рідними, про захист і здоров’я близьких.
Іншим разом вихованцям була запропонована наступна притча з подальшим обговоренням і складанням питань до Бога:
«- Господи, скажи нам, чому у світі відбуваються війни, хвороби, ненависть, зрада, наклеп, злодійство та інше зло?
- А ви не хочете, щоб так було? – спитав у них Господь.
- Ні, не хочемо, це нам не потрібно.
– Так не робіть цього».
Окрім прохань про найскоріше припинення війни, повернення живими воїнів додому з’явилися прохання про прощення неслухняності, допомогу не робити поганого, не засмучувати маму. Особливо виокремлювалося питання: «Господи, коли Ти прийдеш до нас ще раз?».
А ось питання дітей цієї школи, що займаються онлайн:
- чи потраплю я до раю?
- чи станеться щось жахливе (падіння метеориту, ядерний вибух тощо)?
- коли у світі закінчиться зло і Бог остаточно переможе диявола?
- чому почалася війна?
- чому я не можу розібратися в собі, я весь час розмовляю з собою, не можу зрозуміти, що до чого?
- чому я не маю сестри?
І їхні прохання:
- щоб нарешті закінчилася війна, і ми жили у мирі і більше не сварилися;
- щоб у мене з'явилася сестричка.
Все ж таки це завдання не було зовсім звичним для вихованців. Адже наприкінці заняття один хлопчик спитав: «Навіщо ми виконуємо таке завдання? Це такий психологічний тест?». Так, дітям більш звичні психологічні тести, аніж живе спілкування з Богом.
Недільна школа Б
На жаль, тут зовсім нічого не вийшло. До нерозуміння підлітків «а де це можна зустріти Бога, щоб поставити Йому питання», додалися заперечення дорослих віруючих з багаторічним досвідом, що знаходилися поруч і повністю підтримали вихованців.
Недільна школа В
Завдання «скласти питання до Бога» було задано додому. Наступним разом діти принесли ось що:
- чому всі люди грішні?
- навіщо Бог створив сарану?
- Бог, чому ти не прогнав диявола, коли він творився?
- Господи, чому Ти народився саме взимку?
- Господи, якою я буду людиною?
- Чому на уроках історії кажуть, що було багато видів людей, а за Біблією люди одразу були розумні?
- Господи, чому я тебе не бачу?
Недільна школа Д
Педагог цієї школи розповіла про те, як вона спостерігала за дівчинкою, що стояла біля ікони Спасителя у храмі. І коли до неї підбіг хлопчик із запрошенням до гри, вона відповіла: «Зачекай, я хочу поговорити з Ним».
Але говорити з Ним треба вчитися. Це непросто. Це потребує навички і тренування. Коли у цій школі на уроці вчитель попросила поділитися, про що б хотілося спитати у Бога, то діти забарилися. Один хлопчик відповів, що він зразу не може сформулювати питання, але спочатку хотів би подякувати Богові за те, що ми є.
Практика долучення дітей до живих стосунків з Богом – справа дуже інтимна. Її треба робити дуже обережно, без насильства і грубого втручання в душу дитини. Просто показувати своїм досвідом, що можна і так. Лагідно пропонувати. Звичайно, якщо такий досвід є. Адже іноді має місце тільки зовнішня релігійність. Дорослі теж можуть не мати досвіду живого спілкування з Богом, розмови з Ним, розпізнавання відповіді від Нього. Прочитати готові молитви простіше. А як вибудувати живі взаємини з живим Богом, Який «великий та недовідомий» (Йов 36:26) – це питання всього життя.