Самi святi отцi пiдкреслювали, що вiдмова вiд лiкарської допомоги — шлях для тих, хто досягнув високої духовної зрiлостi, повнiстю вiддав себе волi Божiй i здатний переносити хворобу з терпiнням. Французький православний богослов Жан-Клод Ларше писав, що це «iдеал, якого можуть досягти лише досяглi досконалостi», i вiн не може бути нормою для всiх. Митрополит Антонiй Сурожський, сам у минулому лiкар, зазначав, що звичайнiй людинi набагато розумнiше поєднувати молитву з медичними засобами.
Але, на жаль, майже в кожнiй парафiї є люди, якi, вважаючи себе «iстинно вiруючими», нехтують лiкуванням. Вони нагадують героя вiдомого анекдоту про людину, яка молилася про спасiння, iгноруючи пропливаючі човни, якi посилав до неї Бог. Подiбна гординя щодо своїх молитовних можливостей приводить до небезпечних наслiдкiв: шкодить здоров’ю, викликає страждання близьких i нерозумiння з боку оточуючих.
Православна Церква, навпаки, вважає, що медицина — це Божий дар. Лiкар та лiки — це iнструменти, якi данi людинi Самим Богом. Святе Письмо закликає шанувати лiкаря i використовувати його знання (Сир. 38:6-7). Молитва i медичне лiкування повиннi йти разом: через лiки та процедури Бог дарує зцiлення.
«Найкращi представники давньої медицини, прилучені до лику святих, явили особливий образ святостi — безсрiбникiв i чудотворцiв. Вони були прославленi не лише тому, що дуже часто завершували своє життя мученицькою смертю, а за прийняття лiкарського покликання як християнського обов’язку милосердя», — йдеться в Соцiальнiй концепцiї Української Православної Церкви.
Святi отцi навiть радили освячувати лiки. Преподобний Варсонофiй Великий рекомендував приймати лiки зi святою водою, архiмандрит Іоанн (Крестьянкiн) радив «купити лiки, осiнити хрестним знаменням i лiкуватися». Цi приклади пiдкреслюють, що вiра i медицина не суперечать одне одному, а доповнюють: молитва змiцнює духовно, а лiкарська допомога дбає про тiло.
Вiдмовитися повнiстю вiд лiкування заради «виключної вiри» — означає неправильно тлумачити християнство. Православ’я не закликає обирати мiж молитвою i медициною, воно вчить використовувати дари Божi, залишаючись смиренним, вдячним i усвiдомленим. Сучасний християнин, дбаючи про здоров’я через доступнi засоби i молитву, повинен йти шляхом, який схвалює Церква, поєднуючи розум i вiру, людськi знання i Божу благодать.