Вiтаючи всiх зi святом, його Високопреосвященство побажав, щоб Бог прославлявся не раз на рiк у урочистi моменти, подiбнi до нинішнього, а протягом усього життя.
«Жити так, щоб Бог дiйсно був прославлений, це не означає постiйного зовнiшнього благочестя чи бездоганної релiгiйної форми. Це означає внутрiшню вiрнiсть: коли в складнiй ситуацiї ми обираємо не найзручнiший, а найчеснiший шлях; коли вiдмовляємось виправдовувати зло навiть благими намiрами; коли не ставимо власну правоту вище за правду Божу. У такому життi слава Богу здiйснюється не декларативно, а тихо через вiрнiсть сумлiнню i вiдповiдальнiсть за iншого», — сказав Владика.
Архiпастир також нагадав, що прославлення Господа має вiдбуватися не лише на емоцiйному рiвнi, а й на рiвнi сердець, у яких культивується бажання жити згiдно з благою волею Божою.
«Благоволiння є плодом духовної зрiлостi i проявляється там, де людина не хоче вiдчувати себе жертвою певних життєвих обставин, а є активним учасником усiх процесiв, що вiдбуваються в оточуючому нас свiтi. Благоволiння — це коли людина не закриває очi на зло i не дозволяє злу стати законом життя. Звичайно, таке внутрiшнє влаштування не формується миттєво, воно вимагає терпiння до себе та до iнших, здатностi знову i знову повертатися до шляху покаяння, вмiння зберiгати серце вiд закам’янiлостi навiть тодi, коли здається, що для цього немає сил. Але саме з цього стану наших сердець народжується велике славослiв’я: «Слава в вишнiх Богу, i на землi мир, в людях благоволiння», — пiдкреслив Архiпастир.
На завершення Владика побажав, щоб народжений Христос давав мужнiсть жити так, щоб слава Божа була реальнiстю i невiд’ємною частиною життя людини.
«Ми повиннi чiтко розумiти, що Рiздво Христове вiдкриває нам не готовий свiт, а шлях до нього. І якщо ми приймаємо цей шлях — нехай повiльно, нехай з помилками, але чесно, — тодi ангельська пiсня починає збуватися не лише на небi, але й на землi», — вiдзначив його Високопреосвященство.
Сам Рiздвяний спiвочий собор мав програму, що складалася як з добре вiдомих колядок i традицiйних спiвiв, так i сучасних їх варiацiй. Звучала також музика, вiршi та мелодекламацiї, присвяченi великому святу.
По завершеннi всi учасники отримали вiд Правлячого Архiєрея пам’ятнi подарунки.