Невблаганно бiжить час, i як одна мить промайнули днi Рiздвяного посту – Малої Чотиридесятницi. І от сьогоднi, незбагненною милiстю Божою, ми з вами, возлюбленi в Господi брати i сестри, зустрiчаємо свiтле, радiсне i зворушливе Свято Рiздва Христового, з яким поспiшу сердечно всiх вас привiтати промовлянням традицiйного для нашого Запорiзького краю жизнествердного привiтання:
«З нами Бог! І є, i буде!»
Попри труднощi та негоди переживаного всiма нами воєнного часу, ми бачимо, як то в тiй, то в iншiй мiрi домiвки та вулицi наших мiст i сiл наповнюються святковими атрибутами, в повiтрi витає передсвятковий настрiй. У цi днi всi ми, попри тягар прожитих рокiв, наче знову стаємо дiтьми, чекаємо якогось дива. Однак, без Христа, поза Його Церквою будь-яке диво – лише фокус, iлюзiя, обман. І горе тим, хто, захопившись лише видимою мiшурою святкових днiв, не дає здiйснитися диву у своєму серцi, не пускає в нього Новородженого Богонемовляти, Якому, як i двi тисячi рокiв тому, буквально нiде голову прихилити в нашому, повному злоби i несправедливостi, свiтi.
Ми знову i знову чуємо слова Ангельської пiснi: «Слава на вишнiх Богу, i на землi мир…» (Лк. 2:14). Ранiше, у спокiйнi часи, ми, можливо, чули i слухали цi слова байдуже, оскiльки мир сприймався нами як константа, як те, чого не може не бути, те, що буде завжди, принаймнi за нашого життя. Однак зараз, пiд страшний i грiзний рев i шум несучих смерть i руйнування ракет i снарядiв ми багато що переосмислили. Думаю, багато хто, згадуючи, як, виявляється, добре ми «погано жили», вiдчуває провину перед Богом за те, що не цiнували Його милостi, не дорожили тим, що мали. І тепер слово «мир» i те, що його наповнює, є найжаданiшим i найбажанiшим для кожного з нас. І саме миру, як справжнього дива, чекаємо всi ми. І хочеться вiрити, i вiримо, що дочекаємося!
«Бог захотiв нам з’явитися так, як жодна людина не могла собi Його уявити... Тому що Бога безпорадного, Бога смиренного, Бога вразливого, переможеного, битого, мордованого, Бога нiби вбитого нiхто собi не мiг уявити. Цей Бог нам з’явився. Вiн нам показав, що немає такої безоднi, яка для Нього занадто глибока, немає такої убогостi, яка перевершує Його здатнiсть все вiддати, себе всього, до кiнця, щоб подiлитися з нами тим, що Вiн сам є: Життя вiчне, вiчна Радiсть, Сяйво i Свiтло, Істина i Торжество» (митрополит Венiамiн (Федченков)).
У сьогоднiшнiй свiтлий день Рiздва Христового ми частково переживаємо те, що пережив i Сам Христос: нас i нашу Матiр-Церкву уразливлюють, перемагають (як здається деяким), б'ють i мучать, нас соромляться i зневажають. По-людськи, ми не можемо передбачити, нам не дано передбачити i знати, що Господь приготував кожному з нас, що чекає на нашу Церкву, як людську органiзацiю. Навiть за минулий рiк ми стали свiдками стiлькох падiнь i зрад, загроз i звинувачень, що, здається, можна опустити руки, впасти в розпач i в усьому розчаруватися. Але хай НЕ БУДЕ цього!
Сам факт пришестя Христа на нашу грiшну землю дає нам вiру i надiю. Як i двi тисячi рокiв тому, в ту єдину i незабутню нiч, прозвучали слова Ангела Господнього, зверненi до нас i сьогоднi: «Не бiйтеся; я сповiщаю вам велику радiсть, яка буде всiм людям: себто нинi народився вам у мiстi Давидовому Спаситель, Який є Христос Господь» (Лк. 2:10-11). І я кажу всiм вам, хто чує цi слова: НЕ БІЙТЕСЯ! Попри все, женiть вiдчай геть, намагайтеся навiть у малому бачити Божу любов до нас. Робiть добрi справи, радiйте з тими, хто радiє, спiвчувайте тим, хто страждає, i кожен день проживайте, як маленьке життя. Бог не вимагає вiд нас великих подвигiв, Вiн чекає вiд нас любовi та милосердя, «сину, дай менi твоє серце» (Пр. 23:26).
Шановнi i дорогi моєму архiпастирському серцю жителi нашої богоспасаємої Запорiзької землi! Я знову i знову поспiшаю привiтати всiх i кожного з вас з Рiздвом Христовим, наступаючим Новим роком i Хрещенням Господнiм! Благословляю i закликаю всiх вас посилити свої молитви про мир на нашiй багатостраждальнiй українськiй землi. Прошу вас зберiгати єднiсть i послух святiй Матерi-Церквi. Хай наступний новий рiк стане роком жаданого миру, любовi та згоди! З великою радiстю вiтаю всiх вас традицiйними для нашого Богом збереженого Запорiжжя словами:
«Христос народжується – славте! Христос з небес – зустрiчайте!»
«З нами Бог! І є, i буде!»
Божою милiстю, смиренний
+ЛУКА
Митрополит Запорiзький i Мелiтопольський
Рiздво Христове
2025/2026 р., мiсто Запорiжжя
