За словами Його Високопреосвященства, цей день знаменний не лише тим, що вручаються заслуженi нагороди, але й тим, що багато хто, можливо, вперше побачать обличчя тих, хто щодня здiйснює свого роду щоденний подвиг.
Згадавши про свою роботу санiтаром у 14 рокiв, Владика зiзнався в тому, що як нiхто iнший розумiє, що таке прибирати за людьми в храмi пiсля богослужiння.
«Не пiти додому пити чай зi своєю сiм'єю, дiлячись з ними радiстю з нагоди церковного свята, як робить бiльшiсть з нас, – в тому числi i священики, а залишитися в храмi наводити порядок, мити пiдлоги, чистити пiдсвiчники та iнше начиння. І все це робити не заради нагород, а заради улюбленого храму, на славу Божу», – пiдкреслив Архiпастир.
Порiвнюючи храм з Царством Небесним, Його Високопреосвященство зазначив, що турбота про його чистоту i благоустрiй є проявом любовi як до самого храму, так i до всього прекрасного на Землi.
«Храм Божий, – промовив Владика, – це вiдгук Царства Небесного. А як Ви думаєте, чи є безлад у Царствi Небесному? Нi. Ангели прибирають? Нiхто не сварить. Там панує гармонiя i краса. Тому навiть простi квiтки, поставленi вами з любов’ю, не лише створюють атмосферу чистоти i благодатi, але й свiдчать про чистоту i красу вашої душi. А людина з чистою i красивою душею – це iдеал, до якого ми всi прагнемо».
На завершення Запорiзький Архiпастир подякував усiм винуватцям торжества за їхню турботу про красу i чистоту своїх храмiв i побажав, щоб нiякі духовні бруд i скверна не торкалися їхнiх душ.
«Нехай вашi блаженнi труди, любов до храму, священикiв i ближнiх з милостi Божої допомагають нам впевнено йти по життю, нiби корабель, що розсiкає бурхливi хвилi. Щоб ми всi могли пройти через труднощi, не втрачаючи доброти i вiри, i щоб храм завжди залишався мiсцем благодатi i краси», – побажав Владика.