Вiтаючи зi святом, Його Високопреосвященство побажав побачити в святому не тiльки образ людини, постраждалої вiд рук безбожної влади, але передусiм християнина, для якого вiра була духовною опорою i надiйним щитом у протистояннi з ворогами Церкви.
«Життя християнина — це завжди вибiр мiж свiтом добра i свiтом зла, честю i безчестям, гiднiстю i пiдлiстю. Такою було життя Феодосiя Мелiтопольського.
На його долю випало чимало випробувань — вiйни, революцiї, окупацiя, гонiння на Церкву. Словом, усе те, що сьогоднi доводиться переживати багатьом iз нас. І завжди вiн був чесним як перед собою, так i перед людьми. І передусiм тому, що завжди чинив за волею Божою. А розiбратися в тому, де воля Божа, а де пастки диявола, йому допомагала вiра, яка була для нього не просто формальнiстю, знанням догматiв Церкви, Її iсторiї, а виразом абсолютної довiри до Бога i вiрностi Христу.
Сьогоднi, незважаючи на змiненi форми переслiдувань i тиску, ворог роду людського продовжує розхитувати духовнi основи нашої Церкви, намагаючись збити вiрних зi спасительного шляху i зруйнувати їхню довiру та вiрнiсть до Бога. Ось чому приклади стiйкостi й непохитностi отця Феодосiя можуть стати для нас тiєю духовною опорою i надiйним щитом у протистояннi ворогам Церкви Христової», — сказав Владика.
За словами Його Високопреосвященства, якщо Господь явить нам Свою милiсть, то лише побачивши нашу вiру.
«Духовний подвиг угодникiв Божих, таких як Феодосiй Мелiтопольський, переконує нас у тому, що милiсть Божа — це дар, що дається не за заслуги, а для порятунку нас. Якщо Бог бачить, що людина не хоче спасiння, то тодi Його любов, доброта, спiвчуття, якi Вiн виявляє до нас, незважаючи на всi нашi грiхи та недолiки, будуть марнi. Милiсть Божа проявляється у прощеннi грiхiв, допомозi у важких ситуацiях i в благодатi, яка дається кожному вiруючому. Все це пiдкреслює безумовну любов Бога до людини i Його бажання дарувати їй спасiння i нове життя. Якщо, звiсно, вона цього хоче i в це вiрить», — пiдкреслив Архiпастир.
Владика побажав, щоб яскраве i самовiддане життя отця Феодосiя надихало i допомагало у вiдбиттi ворожих стрiл.
«Сьогоднi ворог Церкви Христової, щоб зруйнувати нашу вiру i довiру до Бога, використовує рiзноманiтнi стрiли — брехню, наклеп, залякування, сумнiви i зраду. Але, як i в колишнi часи, так i тепер, головною зброєю християнина є його вiра i жива довiра до Бога. Тiльки так можна вистояти перед численними атаками ворога роду людського проти нашої душi i нашого серця. Ми повиннi мiцно тримати щит нашої вiри, не зраджувати Церквi i не пiддаватися страхам i спокусам. Тiльки так можна захистити свою душу i зберегти вiру, яка є запорукою духовної перемоги i процвiтання нашої Церкви», — нагадав Архiпастир.