«Ми встановлюємо хрест Христовий над будiвлею, де є храм, — промовив Владика, — i хрест — це вже безмовна проповiдь про те, що тут звершується молитва.
Тут возноситься iм'я Христове i пiдносяться всi нашi надiї до Самого Бога. Коли людина починає над цим замислюватися, то, навiть проходячи повз храм, вона мимоволi накладе на себе хресне знамення. Вона може, ще не наважилась увiйти всередину, але згадала про Бога i своїм хресним знаменням вже визнає Христа.
Наскiльки це важливо, особливо у наш час, в умовах вiйни, не побоятися свiдчити свiтовi про Христа, свiдчити свою любов до Бога. Адже людина, яка боїться щось сказати, постiйно перебуває у страху. Вона приховує свої почуття, свої думки i навiть те, що знаходиться у неї на серцi. І тут вона бачить хрест, який може стати для неї тим маяком, який вкаже їй шлях до спасiння.
Сьогоднi ми встановлюємо хрест над храмом, який не просто символ, а ще одне нагадування нам про Самого Бога. І дай Бог, щоб запорiжцi, якi будуть проходити мимо, бачачи його, зайшли в храм i засвiдчили свою любов до Христа».