Незважаючи на пережиті нині всіма нами важкі й тривожні обставини воєнного часу, милістю Божою, возлюблені в Господі брати і сестри, ми сподобилися прожити ще один рік і сьогодні зустрічаємо Зимовий Великдень - Пресвітле Христове Різдво, з яким поспішаю сердечно всіх вас привітати вимовлянням обнадійливих і радісних слів: «З нами Бог! І є, і буде!».
Виганяючи з Раю наших прабатьків, що згрішили, Господь залишив їм приховане пророцтво про те, що одного разу, свого часу на землю прийде Відкупитель, Новий Адам, Помазанець Божий, Який примирить людський рід із Богом. І вся старозавітна історія була наповнена томлінням, очікуванням цього пришестя. Деяким нагадуванням про цей період усім нам служить різдвяний піст.
Спаситель світу - Господь наш Іісус Христос прожив на землі 33 роки, а ми з вами 33 дні тому відзначали свято Введення в храм Пресвятої Богородиці, коли вперше в цьому літургійному році почули урочисті ірмоси різдвяного канону - «Христос рождається - славіть!». Сьогодні, подолавши терен посту, ми з вами повною мірою насолоджуємося благодаттю і радістю цього світлого і мироспасенного дня. Думаю, доречно і сьогодні згадати слова Іоанна Златоуста (сказані з приводу іншого Свята): «Ті, що постили і ті, що не постили, веселіться нині».
Приступаючи вкотре до Свята Різдва, знову і знову задамося питанням: для чого ж на землю прийшов Господь наш Ісус Христос? Як і дві тисячі років тому, сьогодні в наших серцях Він «народжується, щоб Своїм Різдвом оновити нашу пошкоджену гріхом людську природу. Він проходить дитячий вік, приймає їжу, проживає роки людського життя, щоб сповнити в Собі той єдиний і досконалий вік, у якому Він колись Сам створив першу людину. Нині Господь підтримує сили людини, щоб вона не змогла впасти, і щоб той, кого колись Бог створив земним, тепер став небесним. Людину, оживотворену колись у Раю духом, подихом життя, Господь оживотворяє тепер Духом Божественним» (святитель Петро Златослов).
Для нашої рідної Запорізької землі вже втретє Різдво Христове відзначається в умовах повномасштабної війни. На цю тему сказано і написано багато. Ми з вами вже ніколи не будемо колишніми. Змінюється вигляд наших міст, сіл і селищ, руйнуються храми і будинки наших земляків. Ми бачимо страждання, біль і сльози наших братів і сестер. Опускаються руки від власного безсилля, неможливості змінити хоч щось на краще.
Ми віруючі люди, або, принаймні, вважаємо себе такими. А що означає бути віруючим? Це означає, що ми віримо в Бога, Творця і Промислителя про весь рід людський. Це означає, що ми не тільки віруємо (згадаймо: «і біси вірують, і тремтять» (Як. 2:19)), а й довіряємо Богові, довіряємо в Його всемогутні руки самих себе. Час війни - це час, коли Господь випробовує нас, дивиться, які ми християни, як ми покажемо і проявимо себе в цих випробуваннях.
Рано чи пізно війна закінчиться. А що залишиться з нами, на нашій совісті? Образливі слова, сказані в пориві «праведного» гніву, непротягнута рука допомоги ближньому, заплющені до горя людського очі та вуха? Іншого життя тут на землі в нас не буде, і можливості виправитися, можливо, Бог нам більше не дасть. Не спокушайтеся, думаючи, ось закінчиться війна, тоді я буду жити за заповідями, а зараз я не живу, а виживаю. Саме тут і зараз ми проживаємо відпущений нам Богом час. Заповідь Христа про любов ніхто не може поставити на стоп.
Нам не дано знати, що чекає на нас у прийдешньому 2025 році. Скажу лише з упевненістю, що Всеблагой і Всещедрий Бог і далі буде нам дарувати Свою благодать, Він не перестане любити і піклуватися про нас, якщо ми будемо з Ним. Навіть найстрашніше зло, яке ми бачимо сьогодні, Господь зможе обернути на благо, якщо ми успішно пройдемо нинішнє випробування, складемо іспит на свою людяність. З глибини століть донині звучить нам Слово Боже, сказане через пророка Ісаю: «¹⁰ не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню Я тебе, і тобі поможу, і правицею правди Своєї тебе Я підтримаю.» (Іс. 41:10).
Рідні й люб'язні моєму архіпастирському серцю жителі багатостраждальної Запорізької землі! Як і в попередні роки, знову і знову поспішаю привітати всіх і кожного з вас із Різдвом Христовим, прийдешнім Новоліттям і Богоявленням! Благословляю і закликаю всіх вас посилити свої молитви і посильні подвиги заради жаданого миру на нашій рідній українській землі. Прошу і благаю всіх вас продовжувати зберігати духовну єдність і послух святій Матері-Церкві. Нехай у прийдешньому новому році припиниться війна і запанує мир, любов і злагода! Знову і знову, з радістю про Того, Хто «у вертепі народився і в яслах поліг», вітаю всіх вас традиційними для нашого Запорізького краю словами:
«Христос народжується - славте! Христос із небес - зустрічайте!»
«З нами Бог! І є, і буде!»
Божою милістю, смиренний
+ЛУКА
МИТРОПОЛИТ ЗАПОРІЗЬКИЙ І МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ
Різдво Христове
2024/2025 р., град Запоріжжя