Необхiднiсть проведення такого роду семiнару, за словами Його Високопреосвященства, викликана тим, що проблема самотностi навiть у вiк iнтернету i соцiальних мереж залишається однiєю з найгострiших i найактуальнiших.
«Якщо парафiяни ще можуть прийти в храм i знайти тут спорiднену душу, – сказав Владика, – то людинi, духовно перебуваючiй за церковною огорожею, зробити це вкрай важко. Самотнiсть – це завжди стрес, оскiльки людина iстота соцiальна. Вона народжена перебувати в соцiумi. Якщо ж цього не вiдбувається, утворюється вакуум, який кожен намагається заповнити по-своєму: алкоголь, наркотики, аж до самогубства. Це в гiршому випадку. А в кращому – книги, театр, хобi, спорт, подорожi. Але в будь-якому випадку, самотнiсть – це вимушений стан. А наскiльки вона може бути вимушеною i тривалою, багато в чому залежить як вiд самої людини, так i вiд нас з вами. Але є ще один аспект самотностi. Для чого Господь його нам посилає? Розiбратися у всьому цьому якраз i допоможе цей семiнар. Божої допомоги i Божого благословення».
Автор i ведуча семiнару Байєр Ольга Миколаївна, кандидат психологiчних наук, доцентка, завiдувачка кафедри дошкiльної освiти «Запорiзького обласного iнституту пiслядипломної педагогiчної освiти» не лише познайомила його учасникiв iз рiзними факторами соцiальної вiдчуженостi: соцiальними, психологiчними i навiть фiзичними, але i дала практичнi поради, необхiднi для того, щоб людина не ставала «жертвою самотностi».