Навiвши слова Спасителя: «Остерiгайтесь людей: бо будуть вiддавати вас у судилища i в своїх синагогах будуть бити вас», Його Високопреосвященство звернув особливу увагу пастви на те, що не випадково саме в день пам'ятi наших Запорiзьких новомученикiв i сповiдникiв свята Церква пропонує для нашого осмислення цi слова Спасителя.
«Справа в тому, – сказав вiн, – що все, сказане Спасителем, збулося на нашiй рiднiй землi минулого столiття i продовжує збуватися сьогоднi з лякаючою буквальнiстю: священикiв i мирян вiддавали в судилища, били, розстрiлювали – тiльки за те, що вони не вiдреклися вiд вiри батькiв своїх».
Говорячи про необхiднiсть бути завжди духовно пильними, Владико закликав не боятися вiдкритих ворогiв, а остерiгатися тих, хто маскується пiд доброзичливцiв.
«Не страшний ворог, що оголив меч, – сказав вiн, – бо його видно здалеку. Страшний ворог в овечiй шкурi: той, хто приходить зi словами турботи на устах, а в серцi носить згубу; хто називає себе братом, а готує донос. Так i було в роки гонiнь на нашiй землi, так вiдбувається i зараз: безбожна влада рядиться в одяг турботи про народне благо – а творила беззаконня i проливала невинну кров. Тi ж, хто бажає догодити владi та отримати вiд неї подачку, закликають вiдповiднi органи розiбратися з тими, хто таких пристосуванцiв не пiдтримує. Ось вона, овеча одежа хижого вовка як тодi, так i зараз».
Нагадавши про те, що «новомученикiв Запорiзьких судили не за злочин, а за вiрнiсть Христу – лжесвiдченнями i звинуваченнями у нiбито контрреволюцiї, Архiпастир закликав побачити в цьому «втiшну таємницю: гонiння, що здiйснюються руками беззаконникiв, обертаються Промислом Божим у жертву, благоприємну Господу.
«Гiрка парадоксальнiсть подiй тодi й зараз, – iз жалем зауважив Владико, – що гонiння часто iнiцiюються тими, хто читає Писання i зносить молитви. Але чому ж Господь дозволяє їм чинити зло? Святитель Іоанн Златоуст вiдкриває глибоку iстину: Господь допускає злодействувати гонителям не в пiдтримку зла, а щоб через перенесення бiдувань учнi Його здобули перемогу i вiнцi – бо перемога дається саме перетерпiлим, а не тим, що помстилися. Гонителi, думаючи винищити вiру, лише множили небесну славу мученикiв, а самi навлекли на себе суд Божий, вiд якого нiхто не укриється. А перетерпiлим до кiнця уготований вiнець життя, вiчна радiсть перед Престолом Божим i пам'ять вiчна серед людей на землi».
На завершення своєї проповiдi Його Високопреосвященство побажав вчитися у святих iстинної мудростi, не боятися сповiдування iстини i пам'ятати, що Господь допускає випробування не для загибелi, а для вiчної слави, уготованої перетерпiвшим до кiнця.
«Ми вшановуємо пам'ять новомученикiв i сповiдникiв Запорiзьких – тих, на кому збулося передбачене Господом. Їх водили в судилища неправеднi, їх били – але вони, за висловом преподобного Єфрема Сирина, остерiгались не людей вiдкрито ворожих, а лукавства вовкiв в овечiй одежi, i не зрадили Христа нi словом, нi дiлом», – сказав на завершення Запорiзький Митрополит.