Спочатку вчителі прочитали по ролях казку Діно Буццаті «Забагато Різдва». Її герої поринули у передсвяткову метушню і зовсім забули про смисл свята. Чи вдалося нам зберегти його? Вчителі розказували, як пройшли святкові дні.
Наталя розповіла, що цього року після святкового богослужіння вперше біля храму відбулося народне гуляння, під час якого і старі, і малі об’єдналися у різдвяній радості.
Ірина розказала, що цими днями до неї та інших прихожан завітали колядники з півчих храму з дітьми.
Ольга підкреслила значущість уваги до тих, хто потребує нашої допомоги. Разом з вихованцями недільної школи напередодні свята вони зробили поробки, які разом із солодощами склали в скриньку і віднесли хворим дітям.
Наприкінці Наталя заспівала усім колядку. Тиха різдвяна радість повернулася.
Ось декілька слів вчителів щодо побажань та враження від зустрічі:
Ольга: «Любов Бога безмежна. Вона просякає через будь-який панцир метушні. Сподіваємося, що і нам, і нашим дітям вдасться зберегти увагу на головному у буденному житті і під час свят».
Ірина: «Дякуємо Богу за можливість жити і творити! Сьогодні так важливі зустрічі на кшталт сьогоднішньої».
Наталя: «Бажаю, щоб Христос народився у кожному серці і виріс в ньому в повну міру!»
Наталя: «У нашій недільній школі на день народження ми бажаємо імениннику ніколи не забувати про Бога. Сьогодні я хочу побажати усім ніколи на забувати про Христа. Хай Він буде кожну мить з кожним із нас!»
Вчителі висловили надію, що Господь благословить нам ще зустрічати Його Різдво, не забуваючи про те, чиє це свято і чого Він хоче від нас.