На всiх етапах свого iсторичного буття Церква Христова благословляла працю медикiв. Багато православних святих як давнiх, так i нових часiв були лiкарями та цiлителями.
Духовна сила, милосердя, чуйнiсть i терпiння завжди допомагали i допомагають лiкарям з честю та гiднiстю виконувати свiй професiйний обов'язок. За минулi роки ваша праця не раз випробовувалася на мiцнiсть у нелегких випробуваннях.
За задумом Всевишнього, лiкар i священик у своїх трудах покликанi доповнювати один одного. Якщо духовенство дбає про духовне здоров'я пастви, то медики встановленi Отцем Небесним на сторожi здоров’я тiлесного. І служiння це не менш значуще, нiж священицьке. За словами великого святого Православної Церкви святителя Іоанна Золотоустого, служiння лiкаря є служiнням любовi та спiвчуття: вiн покликаний з любов'ю обходитися з хворим. Якщо цього немає, то немає головного двигуна, немає «душi» i «серця». Тодi все вироджується, i лiкарська практика стає вiдволiкаючим «пiдведенням» хворого пiд абстрактнi поняття хвороби i лiкiв.
Вивчаючи медицину, лiкар входить у таємний свiт неповторної та унiкальної людської особистостi. Саме тому на ньому лежить величезна вiдповiдальнiсть за здiйснення чуйного, високопрофесiйного i неформального пiдходу до людини, вироблення правильних методологiй в оцiнцi її психiки, за збереження i примноження в нiй здорових моральних засад. Таким чином, здоров'я має розумiтися як гармонiйне поєднання духовних i фiзичних основ, а його охорона не може виключати дбайливе ставлення до внутрiшнього свiту особистостi.
Виражаю надiю, що самовiддане служiння ближнiм, чуйнiсть i доброта, готовнiсть i надалi докладати зусилля до того, щоб такi високi поняття як «милосердя» i «любов» завжди були наповненi первозданним змiстом, будуть переконливо свiдчити про вашу вiрнiсть своєму покликанню.
Допомога Божа нехай супроводжує всiх вас у ваших трудах, з ретельнiстю здiйснюваних.
Божою милiстю, смиренний
+ Лука
митрополит Запорiзький i Мелiтопольський