В грудні того року на день Святого Миколая освячували новозбудовану церкву, і село перейменували на Новомиколаївку. Територіально вона належала до Покровської волості Олександрівського повіту Катеринославської губернії. В описі Катеринославскої єпархії за 1908 рік, є опис Новомиколаївської церкви: «Кількість прихожан – 1628 чоловічого полу, 1639 – жіночого полу. Обслуговує хутори Самойлівка, Софієвка. Веселогорка, Ново-Софієвка, Марьянівка. Має в штаті два священика, одного диякона, два псаломщика, паламаря та просфорницю».
Таким храм проіснував до трагічних подій 1917 року. Далі доля Миколаївського храму стала подібною до доль багатьох інших храмів нашої Батьківщини: деякі з них були закриті, інші зруйновані. Під час цих трагічних подій в Миколаївському храмі служили два священика. Евстафій Семенович Добряков, 1879 року народження, грек за національністю, народився в с. Константинівка Маріупольського повіту. Закінчив Катеринославську духовну семінарію, в 1911 р. був рукоположений у сан священика єпископом Сімеоном в м. Катеринославі. Служив дияконом деякий час в Маріуполі, в 1921 р. направлений на службу до Новомиколаївки. Всеволод Григорович Феденко, 1879 р. народження, служив деякий час наглядачем Бахмутського духовного училища, закінчив Катеринославську духовну семінарію та Київську духовну академію. В 1903 р. в м. Катеринославі був рукоположений у сан священика єпископом Симеоном. Служив на багатьох приходах єпархії, в 1921 р. був направлений в Новомиколаївку.
Після багатьох років гонінь та переслідувань, в 30-х роках минулого століття, храм Святого Миколая був закритий та розібраний. З початком війни в Новомиколаївці відроджується церковне життя. В 1942 р. була організована релігійна громада на чолі із священником Родіоном Бибочкіним. Після Перемоги в 1945 р. вона була зареєстрована в державних органах, а в 1947-му їй було дозволено придбати будинок під молитовний дім.
Таким чином громада діяла до 1962 року. Під час хрущовських гонінь храм знову було закрито.
Історія нашої Батьківщини знала багато важких часів. Стихійні лиха, війни, соціально-політичні заворушення та інші негаразди спричинили різні кризові явища. Але самою великою помилкою нашого народу була революція світогляду – відречення від Боголюдини Христа і християнської моралі та обрання нової віри – віри в людину-бога. Але там, де без Бога будують рай, там з’являється пекло. Та «Бог поруганий не буває»: після багатьох років гонінь в 1991роцi храм у Новомиколаївці знову було відкрито.
Дуже багато для цього було зроблено простими людьми, які після закриття Храму не відмовились від Бога. Вони їздили на богослужіння до сусідніх містечок, а коли це було неможливо, то збиралися по будинках, де читали Євангеліє, Псалтир, Акафісти.
В питанні реєстрації общини, відкритті молитовного будинку та створенні церковної громади дуже допоміг настоятель Свято-Володимирського храму м. Вільнянськ о .Олег Семенчук. Він з громадою вибрав будинок, розповів що і як необхідно зробити, щоб можна було звершувати богослужіння. Перший молебень відбувся на Вхід Господень в Єрусалим. На свято Світлого Христового Воскресіння, хоч в маленькому, але своєму молитовному будинку зібралася церковна громада: читали Діяння апостолів, Канон Святої Пасхи також в перший раз, майже за 30 років, що минули, людям було освячено паски. Теж саме було і на Радоницю: отець Олег відслужив панахиду на цвинтарі. Тоді ще єпархія була Дніпропетровсько-Запорізькою і владика Гліб присилав священників по черзі. За настоятельства о. Івана Єни віруючим було передано в користування будівлю колишнього совбезу. Будівля була більша за розмірами: в ній облаштували вівтар, хрестильню, церковну крамницю.
В 1992 році утворюється Запорізько-Мелітопольська єпархія і 4 листопада цього ж року в Новомиколаївку призначається настоятелем о. Андрій Ільків та штатний священик ієромонах Артемій (Данильченко).
В 1996 р. в Новомиколаївці було розпочато будівництво нового храму, яке було завершено в 1999 роцi. 19 грудня цього ж року на свято Святого Миколая церква була освячена архієпископом Запорізьким та Мелітопольським Василієм (Злотолінським).
Освячення води біля храму на Хрещення Господнє
Після багатьох років гонінь страждань та переслідувань, Церква відродила свою місію, вона несе людям Слово Боже та надію на краще життя.
Нещодавно храм у Новомиколаївці відзначив 210 років від дня свого заснування. На сьогоднішній день во славу Божу в храмі служить настоятель протоієрей Андрій Ільків.
Хрестний хід навколо храму
