Канонізація відбулася в 2015 році, в рамках святкування Українською Православною Церквою наступних ювілеїв: 25-ти річчя отримання незалежності у своєму управлінні та устрої, 1000-ліття святого рівноапостольного князя Володимира, хрестителя Київської Русі, а також 400-річчя Київських духовних шкіл.
В сам день канонізації, 13 листопада 2015 р. керуючий Запорізькою єпархією архієпископ Лука, з ініціативі якого і відбулась канонізація, святкував ювілей 10-річчя архієрейської хіротонії, а також 5-річчя управління Запорізькою єпархією.
Три етапи канонізації:
1) Підготовчий. В ньому Синодальна комісія з канонізації святих збирала відомості про життя Петра Івановича і на підставі зібраних даних винесла питання про причислення до лику святих на розгляд Священного Синоду УПЦ.
2) Канонізація де-юре. 23 грудня 2014 р. розглянувши житіє, труди, подвиги і народне шанування, Священний Синод УПЦ (журнал № 88) прийняв рішення про причислення до лику місточтимих святих Запорізької єпархії останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Івановича Калнишевського. Затвердили іконописне зображення святого, молитви і день пам’яті 13 листопада, в день його представлення.
3) Канонізація де-факто. 13 листопада 2015 р., в 212-ту річницю з дня представлення, відбулося урочисте оприлюднення рішення про канонізацію Петра Калнишевського на першому богослужінні, присвяченому йому уже як святому. І з цього моменту почалося шанування його як святого і праведного. Святкове богослужіння очолив Предстоятель УПЦ Блаженніший Онуфрій, митрополит Київський і всієї України.
Народження парафії почалось з благословення архієпископа Запорізького і Мелітопольського Луки ієрею Іоанну Юрцуну на труди щодо створення нової парафії Запорізької єпархії УПЦ на честь праведного Петра Калнишевського, яке владика дав 27 березня 2015 р.
Батюшка Іоанн народився недалеко від Почаївської Лаври, в селі Дзвиняча, Збаразького району Тернопільської області. Навчався в Одеській духовній семінарії (2004–2008 рр.) і Київській духовній академії (2008–2012 рр.). Отримавши духовну освіту, приїхав викладати на кафедрі богослов’я при Класичному приватному університеті м. Запоріжжя і був прийнятий Високопреосвященнішим Лукою в клір Запорізької єпархії.
27 березня 2015 р. — проведено перші збори віруючих громадян, на яких ієрея Іоанна обрали головою парафіяльної ради, а також ухвалили Статут релігійної організації.
22 червня 2015 р. — Департаментом культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації зареєстровано Статут релігійної організації «Релігійної громади парафії на честь праведного Петра Калнишевського».
7 липня 2015 р. — набуття релігійною організацією статусу суб’єкта «юридична особа» із внесенням відомостей до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
8 липня 2015 р. — Головним управлінням державної фіскальної служби у Запорізькій області релігійна організація включена до реєстру неприбуткових установ та організацій, та набула ознаки неприбутковості.
Після повної реєстрації документів почався важкий процес пошуку земельної ділянки, на якій в майбутньому можна буде збудувати храм на честь праведного Петра Калнишевського.
Коли знайшли закинуту ділянку за 3-м пологовим будинком м. Запоріжжя, то зразу написали клопотання №1 від 17 серпня 2015 р. міському голові О.Ч. Сіну про виділення під храм св. Петра Калнишевського земельної ділянки у Шевченківському районі м. Запоріжжя на вулиці Бочарова (Пархоменка). Але відповідь Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 13 жовтня 2015 р. була невтішною: «Згідно з чинним генеральним планом м. Запоріжжя дана земельна ділянка є територією зелених насаджень загального призначення. Розміщення культової споруди на даний момент суперечить цільовому призначенню земельної ділянки». Уже восени була прийнята спроба внесення змін до генерального плану м. Запоріжжя щодо можливості розміщення храму на земельній ділянці по вулиці Бочарова (Пархоменка), але й друга спроба не принесла успіху.
Уже після канонізації де-факто, яка відбулася 13 листопада 2015 р., коли сталося урочисте оприлюднення про канонізацію і перше богослужіння Петру Калнишевському, як святому, сам праведник Божий допоміг обрати земельну ділянку для храму в честь свого імені. І вже 4 грудня 2015 р. було написане клопотання міському голові В.В. Буряку про виділення під храм св. Петра Калнишевського земельної ділянки на вулиці 40-річчя Перемоги, 57а-63, що у Південному мікрорайоні Комунарського району м. Запоріжжя.
22 грудня 2015 р. — благословенням архієпископа Луки ієрея Іоанна Юрцуна призначено на посаду настоятеля релігійної громади УПЦ на честь праведного Петра Калнишевського та одночасно головою парафіяльної ради.
Щоб ознаменовати місце на якому має бути храм, 6 січня 2016 р. на обраній ділянці, у навечір’я Різдва Христового, було встановлено поклонний Хрест, щоб «сяяло світові світло розуму» і всі кланялися Спасителю «Сонцю Правди».

Встановлення поклонного Хреста
Перша молитва пролунала на обраній ділянці 19 січня 2016 р. — у свято Богоявлення. Було здійснено чин великого освячення води, якою вже було окроплено хрест та ділянку. Директор, викладачі і навіть цілий клас учнів 107-ї гімназії, яка знаходиться поруч, з радістю прийшли почерпнути великої Агіасми, дізнатися про глибинну суть цього свята, та познайомитися з новими «сусідами».

Богоявлення. Перша молитва на обраній земельній ділянці
І з цього моменту у всі Недільні дні, перед Хрестом, служився молебень із закликання допомоги Духа Святого на майбутні праці з читанням акафіста «Козацької» (Самарської) ікони Богородиці. Молитися особливо важко і холодно було зимою, але молитва зігрівала душі прихожан.
В першу Пасху, 1 травня 2016 р., на ділянці освячували великодні кошики. Для молитви замість храму встановили військовий намет, в якому всі прихожани мали змогу помолитися і поставити першу свічку.

Перша Пасха
15 травня 2016 р. — з нагоди зустрічі (освячення) храмової ікони «Козацької» Богородиці на місці будівництва храму було відслужено першу Божественну літургію, просто неба, яку очолив архієпископ Запорізький та Мелітопольський Лука.

Освячення «Козацької» ікони Богородиці
Як у немовлятка, перший орган який з’являється — це серце, так першим духовним органом нашої новоствореної парафії стала ікона Богоматері. Додатковою окрасою свята став виступ народного ансамблю «Оксамит» із виконанням козацьких пісень.

Перша Літургія
23 травня 2016 р. отримали відповідь інспекції з благоустрою Запорізької міської ради (на клопотання від 27.05.16), в якій нам надавався дозвіл на порушення об’єкту благоустрою для розміщення тимчасової каплиці та дитячого майданчика з благоустроєм прилеглої території, згідно з 26 статтею закону України «про благоустрій населених пунктів».
За червень та липень провели переобладнання (ремонт, утеплення, фарбування) будівельного вагончика під каплицю. До свята мучеників Маковеїв, 12 серпня 2016 р., була встановлена на ділянці капличка із поставленням на неї купола з хрестом. Прихожани назвали каплицю-вагончик «печерний храм». Отримавши (15.08.2016) благословення архієпископа Луки здійснювати Божественну літургію та закупивши Євхаристичний набір, богослужбове приладдя та богослужбові книги, 21 вересня 2016 р., у свято Різдва Богородиці у вагончику було відслужено першу Божественну літургію. І далі у всі Двонадесяті свята звершувалася Божественна літургія.

Каплиця-вагончик
В кінці 2017 р. нам вдалося внести зміни до генерального плану м. Запоріжжя, згідно якими на даній земельній ділянці має бути розміщена культова споруда, тобто храм. Але на цьому «паперові митарства» не закінчились, а перейшли на вищий рівень складності.
11 червня 2019 р. виклавши по периметру бетонні блоки (14/6 м), і на їх основі залили із бетонну стяжку для підлоги майбутнього храму-каплиці. У день пам’яті святого праведного Петра Калнишевського, 13 листопада 2019 р., богослужіння «Храмового свята» було звершене на цьому фундаменті.

Перша Літургія на фундаменті
29.05.2020 р. виконавчий комітет Запорізької міської ради прийняв рішення (№232) про надання згоди на розроблення детального плану щодо розміщення на III-му Південному мікрорайоні храму на честь праведного Петра Калнишевського.
Почавши розробку детального плану, паралельно парафія отримала рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.07.20 р., в якому нам надавався дозвіл на порушення об’єкту благоустрою для розміщення тимчасового храму-каплиці за технологією каркасного будівництва. Тимчасова споруда тому, що капітальне будівництво можна проводити тільки після відведення земельної ділянки, а це дуже важка і тривала процедура.
Весь 2020 рік працювали над зведенням каркасних стін, обшиванням їх листами OSB. Осінню почали встановлювати дах. І на день пам’яті святого праведного Петра Калнишевського, 13 листопада 2020 р., було звершене перше богослужіння в храмі-каплиці, що будується. В кінці осені Господь явив нам Свою милість: коли закінчили накривати дах каплиці, через кілька годин у Запоріжжі випав перший сніг. Напевно Бог тримав сніг, щоб ми встигли закінчити покрівельні роботи.

Закінчили дах, перший сніг
В Акафістну Суботу 17.04.2021 р., у нашому «печерному храмі» була відслужена остання Літургія, в цій каплиці-вагончику громада молилася рівно 5 років.
На «Вербну Неділю», 25.04.2021 р., у нашому приході сталася велика радість. Як Господь наш, Ісус Христос увійшов у земний град Єрусалим, який є символом Нового Єрусалиму або Небесного Єрусалиму, тобто, Царства Небесного. У переносному сенсі град Єрусалим ще називали Сіон, тому що на горі Сіон був побудований Єрусалимський храм, тому Єрусалим (Сіон) називали «горою святою», «житлом і домом Божим», «царським містом Божим». Так і наш прихід, зі словами «Благословен грядий в Господнє Ім’я!» увійшов у храм-каплицю, яка зводиться як «житло і Божий дім» де і відбуватимуться всі богослужіння. Храм — це початок Царства Небесного на землі. Усі, хто молиться в земній каплиці, щиро бажають увійти в «Гірський Єрусалим», «Небесний Сіон».

Входимо для богослужінь у храм-каплицю
Свято Христового Воскресіння, 2 травня 2021 р. пройшло з особливою радістю, молилися вже не у військовому наметі і не у вагончику, а у розлогій каплиці, під чудовий спів новоствореного хору трудами регента Юлії Єфремової.

Пасха. Професійний хор
Десь приблизно наприкінці весни в нашому храмі-каплиці, що будується, оселилася сім’я стрижів. Птахи, повернувшись із теплих країв, облюбували місце для свого будиночка за храмовою іконою «Козацької» Богородиці. Невдовзі в гнізді з’явилися яйця, з яких вилупилося п’ять прекрасних пташенят. Богомольці крадькома поглядали і раділи цьому явищу. Пташенята росли, набиралися сил і до свята Вознесіння Господнього вони вже співали всю Літургію. Парафіяни підмітили, що у нас два хори, перший людський, а другий пташиний. Відразу згадалися слова Святого Письма: «Всякий подих нехай хвалить Господа»!
Весь 2021 р. проводились роботи по утепленню базальтовою ватою стін ззовні. Коли утеплення, яке не горить, дійшло до дерев’яних дверей, місцевий житель, спокушений бісом і задурений пропагандою, зробив підпал дверей храму-каплиці. Цей прикрий інцидент стався 6 серпня, приблизно о 3-й годині ночі. Милістю Божою, стараннями випадкового перехожого і трудами працівників пожежної охорони полум’я погасили. В один момент, разом з дерев’яним каркасом храму могли згоріти і всі труди прихожан.
На початку 2022 року був розроблений проект і замовленні металічні двері для храму. Встановлювали двері уже під звуки сирени, яка попереджувала про повітряну тривогу. Почалась війна.
Найважче було пережити перші дні війни, до такого ніхто не був готовий. Не дивлячись ні на що, прихожани з батюшкою кожного дня збиралися в храмі, де в гарячій молитві просили Бога миру для нашої багатостраждальної Батьківщини і перемоги над окупантами. Коли на підступах до нашого міста Запоріжжя велися з ворогом запеклі бої, то прихожани для ранених захисників нашої Вітчизни збирали медичну допомогу.
10 квітня 2022 року, в день пам’яті преподобної Марії Єгипетської, Високопреосвященніший Лука, митрополит Запорізький та Мелітопольський відвідав нашу парафію і вдруге відслужив Божественну літургію. Уже не під відкритим небом, а в храмі-каплиці. Архіпастир подякував всім прихожанам за їх труди для розвитку Церкви Христової і прославлення святого праведного Петра Калнишевського.
Милістю Божою, в червені і липні 2022 р. змогли провести утеплення стін і стелі з середини храму.
І ще багато доведеться молитися і трудитися нашому приходові. Потрібно закінчити відведення земельної ділянки і потім побудувати кам’яний храм на честь праведного Петра Калнишевського. Просимо у Бога на все благословення і помочі, розуміючи що все, що ми робимо, це: «не нам, Господи, не нам, але імені Твоєму!»