Саме завдяки його трудам та старанням вона й була створена, що називається, з нуля. Щоб оцінити масштаби того, що зроблено Його Високопреосвященством, варто звернутися лише до деяких цифр. Коли владика Василій отримав визначення Священного Синоду стати пастирем нашої землі, на території усієї Запорізької області налічувалося лише 8 храмів та 12 священників. Коли він відправився на спокій, кількість приходів перевищувала 300. Тобто збільшилася майже в 40 разів! Не можливо перелічити всього, що було зроблено під омофором владики під час його перебування правлячим архієреєм. Найбільшою нагородою для спочилого архіпастира є та добра пам’ять, яку він залишив про себе в наших серцях і душах.
З благословення Високопреосвященнішого Луки, митрополита Запорізького і Мелітопольського, сьогоднішнього правлячого архієрея нашої єпархії, в цей день у храмі на честь святителя та чудотворця Миколая, на території якого поховано блаженноспочилого владику Василія та його сестру Ніну Миколаївну, після Божественної літургії було звершено заупокійну літію. Богослужіння очолив благочинний Миколаївського благочиння протоієрей Артемій Осипенко. Після його завершення отець Артемій звернувся до присутніх зі словом проповіді. Далі слово було надано настоятелю Свято-Покровського архієрейського собору, благочинному Покровського благочиння протоієрею Олегу Семенчуку. Як людина, яка близько знала першого Запорізького архіпастира і багато років несла свій послух під його святительським омофором, отець Олег поділився спогадами про владику Василія, за упокій душі якого сьогодні молилися у найстарішому храмі нашого міста.
