Того ж дня у м. Вільнянськ біля пам’ятного знаку жертвам голодоморів відбувся мітинг–реквієм «Пам’яті скорботну свічку запаліть». Настоятель Свято–Володимирського Собору протоієрей В’ячеслав провів панахиду, присутні вшанували пам’ять жертв голодоморів в Україні хвилиною мовчання. Вічна пам’ять батькам та матерям, братам і сестрам, дідусям і бабусям, та усім, хто безвинно став жертвою нелюдського злочину.
На початку 20 століття Україна пережила три Голодомори: 1921–1923, 1932–1933 та 1946–1947 років. Найбільш трагічним з них виявився голод 1932–1933 років, що організувала радянська влада з метою придушення і фізичного знищення частини українських селян. Керівництво Радянського Союзу довгий час приховувало факт смерті українців від штучного голоду. Лише після оголошення незалежності України почалося розслідування масштабів Голодомору, який забрав мільйони життів на території України та Кубані.
За оцінками Міжнародної асоціації дослідників Голодомору–геноциду, у 1932–1933 років від голоду померли 10,5 мільйона українців. Найбільше постраждали колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8% загиблих.
Вперше вшановувати пам’ять жертв голодоморів почали в 1998 році згідно з указом тодішнього президента Леоніда Кучми. Сучасну назву і дату пам’ятного дня визначив указ наступний президент Віктор Ющенко в травні 2007 року. А 28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», згідно з яким Голодомор був визнаний геноцидом українського народу.
Традиційно в цей День пам’яті жертв Голодоморів пройшли поминальні богослужіння, були встановлені символічні горщики з зерном і свічки до пам’ятників загиблим. Також 27 листопада 2021 року на всій території України приспустили державні прапори, а також була оголошена загальнонаціональна хвилина мовчання.