Завжди і всюди всім нагадують і взивають: «ПАМ’ЯТАЄМО». І все? Так цього мало. Треба ще так жити, творити, навчати, щоб більше такого лихоліття не було. Однієї пам’яті замало, тому що за це відповідаємо усі ми з вами. Таким було звернення благочинного Енергодарського округу протоієрея Володимира Іваненка на міському мітингу до дня пам’яті голодомору. о. Володимир підкреслив, що голодомор — це один з самих трагічних моментів в історії України 1921-1922 і 1932-1933 років. В цей період загинули мільйони співвітчизників.
На мітингу після благословення священиком роздавався хліб як поминальна трапеза. Царство Небесне і вічна пам’ять усім спочилим.
ХЛІБ – УСЬОМУ ГОЛОВА
Хліб наш насущний, будь в нас до віку.
В кожній родині, на кожнім столі.
В трудну годину і в радість велику.
Сійся, родися на рідній землі.
Хліб в Церкві — символ Христа. Про це сказав Він Сам:
«Поправді, поправді кажу Вам: Хто вірує в Мене, життя вічне той має. Я хліб життя! Отці ваші в пустині їли манну, і померли. То є хліб, Який сходить із неба, щоб не вмер, хто Його споживає. Я хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам» (Ін. 6:47-51).