Учням 8-11 класів були запропоновані наступні теми: «Чому князь Ярослав отримав прізвисько «Мудрий»?»; «Ярослав Мудрий: шлях до святості»; «Ярослав Мудрий: дипломатичні стосунки з Європою через династичні шлюби»; «Чи можна назвати Київ містом Ярослава Мудрого?».
Пропонуємо вам ознайомитися з роботою переможця (третє місце) – Фатюха Ярослава, учениця 8-Б класу Запорізького колегіуму № 98 (керівник – Шаповал Яна Генадіївна).
Велика людина з маленької літери
Мені здається Ярослава Мудрого назвали Мудрим за адекватне сприйняття речей і правильні рішення, адже людині, яка наділена абсолютною владою ,не обов’язково влазити в суть проблеми, а можна рубати згаряча, а за Ярославим Мудрим, судячи з історичних хронік, що дійшли до наших днів, таке не водилося.
Часи правління князя Ярослава припали на початок нового століття, а престол дістався в міжусобної боротьбі з братами. Отримавши одноосібне правління в нагороду, Ярославу дісталася пошарпана ворогами земля і бідний, наляканий постійними чварами, народ. За час управління Руссю, Ярослав не тільки зібрав і об’єднав всі землі воєдино, але і збудував величну , з культурної точки зору, державу. Не дарма часи правління Ярослава в історії назвали «Золотий вік» Київської Русі, а постать князя Ярослава вважається ідеалом управлінця часів існування Русі. Ще один факт того, чому Ярослава прозвали мудрим – так це те, що він продовжував справу свого батька Володимира: далі поширював християнство на території своєї держави. Він став першим, хто створив збірку законів Київської Русі. «Руська Правда» складалася з основних правил і законів, за якими повинні були жити громадяни Київської Русі. Також даний звід законів передбачав різні види покарань у разі порушення зазначених правил.
Незважаючи на всі заслуги, прізвисько Мудрий не завжди належало князю Ярославу. Його також називали Кульгавим (у князя була перебита кістка ноги) і Старим. Не дивно, чому сучасники Ярослава назвали мудрим: цей князь мудро правив державою і в досить короткі терміни підніс Київську Русь до небачених висот.
Князь отримав прізвисько «Мудрий» в XVI столітті від російських літописців, а пізніше – від історика Карамзіна. Що стосується власне мудрості, то її згадували ще в «Повісті временних літ», але з маленької літери. Малося на увазі, що він шанує знання, науку, має велику бібліотеку. Крім того, він побудував Софійські собори в Києві та Новгороді, а Софія – премудрість Божа. Літописці порівнювали його з старозавітним Соломоном. А ще він нібито був автором «Руської правди» – збірника законів Русі.
Ім’я Ярослава Мудрого відомо тим, що він поріднився з багатьма правлячими європейськими династіями. Його доньки стали дружинами королів Франції, Норвегії, Угорщини, Данії, сини одружилися на принцесах з Візантії, Німеччини, Польщі. Цим князь значно зміцнив становище своєї династії і держави. Вже перед смертю він заповів, що великим князем на Русі повинен ставати старший в роду. Ця давня сімейна традиція надалі стане однією з причин руйнівних міжусобиць. А поки князь користувався всенародною славою, власне, ось чому Ярослава Мудрого назвали мудрим.
Ставши єдиним правителем Русі, Ярослав направив всі зусилля на її зміцнення. Одним з найважливіших дій нового правителя стало наведення порядку в державі. Для цього потрібно було створити правову систему, за що і взявся з незвичайною енергією Ярослав Володимирович. Вже на початковому етапі свого правління він ввів в дію звід законів, що отримав назву «Руська правда». Цей правовий пам’ятник давньої Русі став першим писаним збірником законів країни. Норми регулювали, насамперед, громадський порядок, захищали власність. Крім того, була заборонена кровна помста, що завдавала країні значної шкоди. Тепер вона дозволялася лише близькими родичами або замінювалася штрафом.
Під час правління Ярослава Мудрого вперше київським митрополитом став не грек, а росіянин за походженням – чернець Іларіон. Дбав Ярослав Мудрий і про освіту народу: в Новгороді було відкрито школу для 300 хлопчиків. Успішною була його зовнішня політика.
Методичний центр Запорізької єпархії УПЦ
