вул. Монастирська (колишня Воровського), 45
Мелiтопольський чоловiчий монастир Святого Сави Освященного утворено рiшенням Священного Синоду УПЦ 24 грудня 1994 року. Незважаючи на порiвняно молодий вiк, вiн є першим монастирем, заснованим на територiї Запорiзької та Мелiтопольської єпархiї, хоча самої Запорiзько-Мелiтопольської єпархiї на момент утворення монастиря було лише 2 роки (в 1992 р. вона була видiлена з Днiпропетровсько-Запорiзької єпархiї). Першим архiпастирем її був призначений єпископ Василь (Злотолiнський), який до того очолював Кримську єпархiю.
Настоятелем нового монастиря був призначений iєромонах Тихон (Масленнiков), якому було благословлено органiзувати обитель у с. Терпiння Мелiтопольського району. У першi мiсяцi дiяльностi монастиря братiя його складала всього 4 особи.
У березнi 1995 р. iєромонах Тихон, залишаючись настоятелем обителi, водночас був призначений настоятелем старого кладовищенського храму Усiкновення Глави Іоанна Хрестителя в м. Мелiтополi по вул. Воровського 45; таким чином, цей храм i прилегла до нього територiя перепохованого старого мiського кладовища стали подвiр'ям монастиря. Протягом весни – лiта 1995 року на територiю цього подвiр'я було перенесено основний монастир, а на мiсцi його початкового заснування в с. Терпiння було вирiшено залишити монастирський скит. У травнi 1995 р. на мiсцi нового розмiщення монастиря розпочалося будiвництво першого одноповерхового корпусу. Будiвництво невеликiй братiї допомагали прихожани храму. Будiвництво тривало все лiто i осiнь 1995 р. На новому мiсцi перебування монастиря з'явилися i новi насельники, на додаток до тих, хто перейшов з с. Терпiння. У жовтнi їх вже було 12 осiб. Через брак житлової площi, братiя ночувала в храмi. 8 листопада 1995 р. був заселений новозбудований корпус, де було всього три чотиримiснi братськi келiї.
До першого престольного свята монастиря – 18 грудня 1995 р., у день пам'ятi прп. Сави Освященного, настоятелем монастиря було здiйснено перший постриг. 22 березня 1996 р., у Великий пiст, у монастирi настоятелем було здiйснено другий монаший постриг.
У квiтнi 1996 р. розпочато будiвництво нового двоповерхового братського корпусу. У цiй будiвлi зараз розмiщенi братськi келiї, просфорня та гараж. На цей час у монастирi вже було близько 20 чоловiк братiї. З липня 1996 р. братiя монастиря починає читання неусипної Псалтирi.
31 жовтня 1996 р. намiсником монастиря був призначений iєромонах Борис (Масленнiков). Наступнi два роки, у зв'язку з гострою нестачею в єпархiї священикiв, iєромонахи монастиря обслуговували понад 15 парафiй. У цей перiод число братiї збiльшилося до 35 осiб, i багатьох з них було представлено до рукоположення в священний сан.
У 1997 роцi в с. Астраханка, Мелiтопольського району утворюється агроподвiр'я монастиря, одночасно з цим скасовується монастирський скит у с. Терпiння, скитоначальником новоутвореного подвiр'я призначається iєромонах Іосиф (Масленнiков) (нинi архiєпископ Іосиф).
Протягом 1998 р. число братiї збiльшилося до 45 осiб, стала формуватися сестринська монастирська громада.
У 2002 роцi було прийнято рiшення розширити монастирський храм, який вже не мiг вмiстити всiх, хто молиться. На початку року братiя почала зведення нового трьохпрестольного храму навколо старого, в якому за час будiвництва служба не переривалася нi на один день.
І, нарештi, у 2005 роцi богоугодна справа була завершена, i 2 жовтня керуючий архiєрей архiєпископ Василь освятив новий храм i вiдслужив божественну Лiтургiю у спiвслужiннi монастирського духовенства. Центральний придiл був освячений на честь iкони Божої Матерi «Призри на смиреннiсть», пiвнiчний – на честь Усiкновення глави Іоанна Предтечi, а пiвденний – на честь небесного покровителя монастиря, преподобного Сави Освященного.
У 2006 роцi було перебудовано та покращено трапезний корпус, у ньому ж розмiстилося i сестринство монастиря, яке на той час вже налiчувало 20 осiб.
У 2007 роцi був побудований та освячений хрестильний храм на честь Введення у Храм Пресвятої Богородицi, з купiллю для повного занурення хрещених. У цьому ж роцi було побудовано будiвлю реабiлiтацiйного центру для людей з алкогольною, iгровою та наркотичною залежнiстю.
У 2008 роцi для задоволення потреб паломникiв було вiдкрито при монастирi магазин «Монастирський паломник», також створено пекарню, що постачає хлiбо-булочнi вироби монастирю та паломникам. Збудовано та обладнано електропiдстанцiю.
У 2009 роцi було побудовано ще одну будiвлю, в якiй розташована готель i трапезна для паломникiв, а також аудиторiї недiльної школи.
З квiтня 2009 року по грудень 2010 року керуючим архiєреєм Запорiзької i Мелiтопольської єпархiї, а вiдповiдно i священноархiмандритом монастиря, був Преосвященнiший єпископ Іосиф. З грудня 2010 року i до теперiшнього часу керуючим архiєреєм Запорiзької i Мелiтопольської єпархiї, а вiдповiдно i священноархiмандритом монастиря, є Високопреосвященнiший Лука, митрополит Запорiзький i Мелiтопольський.
У 2010 р. Завершено будiвництво нової адмiнiстративної будiвлi, в якiй також розмiщенi: конференц-зал, редакцiя, iконописна майстерня, спортзал. Розпочато реконструкцiю господарського корпусу та братських келiй. Вiдкрилася нова пральня.
У 2011-2012 роках побудовано новий братський корпус i бджолярський комплекс, розведено пасiку. Створено маленький господарський двiр, сад i город.
У груднi 2012 року новим намiсником монастиря був обраний iєромонах (нинi архiмандрит) Іоанн (Прокопенко). У зазначений момент життя монастиря число братiї складало 40 осiб, а сестер 25.
У 2013 роцi з числа iснуючої при монастирi жiночої монастирської громади п'ятеро монастирських сестер були переведенi у новостворений Іоанно-Богословський жiночий монастир – с. Терновате, Новонiколаївського р-ну Запорiзької єпархiї. У цьому ж роцi в монастирi прокладено дорогу з твердим покриттям, добудована зовнiшня монастирська огорожа, облаштовано територiю монастиря. Монастир вiдповiдно до давнiх монастирських традицiй був роздiлений внутрiшньою монастирською стiною на два сектори – загальний i монастирський. Намiсником монастиря було здiйснено черговий монаший постриг.
У 2014 роцi в монастирському секторi монастиря розпочалося зведення братського храму на честь Преображення Господнього. Також будинок настоятеля (Архiєрейський дiм) був добудований. У зв'язку з початком громадянської вiйни монастир прихистив бiженцiв з територiй, охоплених внутрiшньою вiйною.
У 2015 роцi була здiйснена реконструкцiя братських корпусiв. Намiсником монастиря було здiйснено черговий монаший постриг. Кiлькiсть братiї монастиря становить 39 осiб, а сестер 16.
