ПАСХАЛЬНОЕ ПОСЛАНИЕ
ВЫСОКОПРЕОСВЯЩЕННЕЙШЕГО ЛУКИ,
МИТРОПОЛИТА ЗАПОРОЖСКОГО И МЕЛИТОПОЛЬСКОГО,
ПАСТЫРЯМ, МОНАШЕСТВУ, КАЗАЧЕСТВУ
И ВСЕМ БОГОЛЮБИВЫМ ЧАДАМ
ЗАПОРОЖСКОЙ ЕПАРХИИ
Смeрти прaзднуемъ ўмерщвлeніе, ѓдово разрушeніе
и3н0гw житіS вёчнагw начaло, и3 и3грaюще поeмъ вин0внаго,
є3ди1наго бlгословeннаго nц7є1въ бGа, и3 препрослaвленнаго.
Тропарь 7-й песни канона Пасхи
Незаметно, словно один миг, пробежали дни Великого поста. Позади осталась трогательная и умилительная Страстная Седмица, и вот снова все мы, возлюбленные о Господе братья и сестры, празднуем Пасху Господню. Ни дня, ни минуты Создатель не хотел медлить с великим делом спасения рода людского, именно поэтому в самые первые мгновения пасхального дня со всех колоколен православных храмов мы слышим торжествующий звон, знаменующий собой начало крестного хода, начало «Праздника праздников и Торжества из торжеств». Поспешу же и я всех и каждого из вас, дорогие мои, приветствовать вечно живыми и всегда радостными словами:
ХРИСТОС ВОСКРЕСЕ!
Душа каждого из нас, как и всякого другого человека, всегда ищет, жаждет чуда, желает прикоснуться к чему-то таинственному и постичь непостижимое. Воскресение Спасителя и есть то величайшее чудо и сокровенная тайна, постичь которую тщались лучшие умы человечества. Во время Своей земной жизни Господь не сотворил ни одного ненужного или бессмысленного чуда, наоборот, всё, что Он делал, было наполнено глубочайшим смыслом. Не исключение и само Воскресение Господне, которое изменило весь мир, взирая на которое и каждый из нас должен измениться.
«О великая и сверхчудесная тайна! Солнце увидело происходящее – и угасло, узрела луна – и померкла, почувствовала земля – и сотряслась, ощутили камни – и расселись. Итак, если бездушные и безчувственные стихии склонились и изменились от страха Господня и зрения совершаемого, то останемся ли в эти дни рассеянными и равнодушными мы, удостоенные мысли, за которых умер Христос? Как мы, будучи безсмысленнее животных и безчувственнее камней, можем оставаться в стороне от происходящего? Нет, братья мои, нет! Но стяжаем же Боголепное трезвение, прольем слезы, изменимся добрым изменением и умертвим свои страсти» (прп. Феодор Студит).
В пасхальные дни наши храмы переполнены народом. Для кого-то из нас регулярное посещение церкви и участие в богослужении давно стало неотъемлемой частью жизни, кто-то пытается делать первые шаги на своём пути воцерковления, а кто-то вообще посещает храм один или два раза в год, если не реже. Что сказать на это? По-настоящему счастлив тот, кто нашёл, встретил на своём жизненном пути Бога, кто теперь жить без Него не может. Тяжело, очень тяжело приходится тем, кто уже привык жить без благодати, кто оказался вне ограды Церкви православной.
Именно сегодня, в день Светлого Христова Воскресения с любовью обращаюсь ко всем тем, кто ещё не обрёл Бога, кто пребывает вне спасительного ковчега с призывом начать новую жизнь, жизнь с Богом. Великий старец современности, блаженнопочивший архимандрит Иоанн (Крестьянкин, †2006) говорит нам: «Вдумайтесь в содержание «Огласительного слова» святителя Иоанна Златоуста! С отеческой лаской и радушием приемлет Господь тех, кто возлюбил Его всем своим существом. «Блажен, кто от первого часа делал есть», – это те, кто от юности своей идут неукоснительно по Его Божественным стопам. Но не отвергает и тех, кто, преодолев в своей душе сомнения, приблизился к Богу только в зрелом и даже преклонном возрасте. «Да не устрашатся они своего замедления, Господь с любовью приемлет последнего, так же, как и первого, – и дела приемлет и намерения целует».
Господь никому – слышите? – никому не закрывает врата Своего милосердия, наоборот, с распростёртыми объятиями ждёт всех нас, Своих блудных сыновей и дочерей, независимо на какой «стране далече» от Него мы не находились бы. Так не будем же терять время, упускать шанс примириться с Ним, со своей совестью и стать наследниками Божьего мира.
Дорогие жители славной Запорожской земли! Снова и снова поздравляю всех вас с Пасхой Христовой! От всего своего архипастырского сердца молю Воскресшего Господа, дабы Он ниспослал вожделенный мир на нашу многострадальную украинскую землю, вразумил тех, от кого зависит спокойствие и благополучие народа Божьего. Желаю всем вам по-настоящему стать детьми Божьими, чтобы никто из вас никогда не чувствовал себя брошенным или оставленным, чтобы в ваших душах всегда пребывал Воскресший Христос. И паки реку:
ХРИСТОС ВОСКРЕСЕ! ВОИСТИНУ ВОСКРЕСЕ ХРИСТОС!
Божией милостью, смиренный
Митрополит Запорожский и Мелитопольский
Пасха Христова
2019 г., г. Запорожье
ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ
ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕННІШОГО ЛУКИ,
МИТРОПОЛИТА ЗАПОРІЗЬКОГО І МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО,
ПАСТИРЯМ, ЧЕРНЕЦТВУ, КОЗАЦТВУ
І ВСІМ БОГОЛЮБИВИМ ЧАДАМ
ЗАПОРІЗЬКОЇ ЄПАРХІЇ
Смeрти прaзднуемъ ўмерщвлeніе, ѓдово разрушeніе
и3н0гw житіS вёчнагw начaло, и3 и3грaюще поeмъ вин0внаго,
є3ди1наго бlгословeннаго nц7є1въ бGа, и3 препрослaвленнаго.
Тропарь 7-й песни канона Пасхи
Непомітно, немов одна мить, пробігли дні Великого посту. Позаду залишилася сумна і зворушлива Страсна Седмиця, і ось знову всi ми, возлюблені у Господі брати і сестри, святкуємо Пасху Господню. Жодного дня, жодної хвилини Творець не хотів зволікати з великим дiлом спасiння роду людського, саме тому в найперші миті пасхального дня з усіх дзвіниць православних храмів ми чуємо переможний дзвін, що знаменує собою початок хресного ходу, початок «Свята над святами і Урочистості над урочистостями». Покваплюсь же і я, всіх і кожного з вас, дорогі мої, вітати вічно живими і завжди радісними словами:
ХРИСТОС ВОСКРЕСЕ!
Душа кожного з нас, як і будь-якої іншої людини, завжди шукає, прагне чуда, бажає доторкнутися до чогось таємничого і осягнути незбагненне. Воскресіння Спасителя і є те найбільше чудо і сокровенна таємниця, осягнути яку намагались кращі розуми людства. Під час Свого земного життя Господь не створив жодного непотрібного або безглуздого чуда, навпаки, все, що Він робив, було наповнене глибоким змістом. Не виняток і саме Воскресіння Господнє, яке змінило весь світ, дивлячись на яке і кожен з нас повинен змінитися.
«О велика і дивна таємниця! Сонце побачило те, що відбувається – і згасло, побачив місяць – і затьмарився, відчула земля – і затряслася, відчули камені – і розсілися. Отже, якщо бездушні і такi, що не мають выдчуття стихії схилилися і змінилися від страху Господнього і спостерiгання того, що вiдбувалося, хiба можемо ми залишатися в ці дні розсіяними та байдужими ми, хто має розум, ми, за кого помер Христос? Хiба можемо ми бути безглуздішими за тварин та бездушнiшими нiж камені, хiба можемо залишатися осторонь від того, що відбувається? Ні, брати мої, не можемо! Але будемо ж наживати боголіпну тверезість, проллємо сльози, змінимося ж на краще та умертвимо свої пристрасті» (прп. Феодор Студит).
У великодні дні наші храми переповнені народом. Для когось з нас регулярне відвідування церкви та участь в богослужінні давно стало невід’ємною частиною життя, хтось намагається робити перші кроки на своєму шляху воцерковлення, а хтось взагалі відвідує храм один або два рази на рік, а то й рідше. Що сказати на це? По-справжньому щасливий той, хто знайшов, зустрів на своєму життєвому шляху Бога, хто тепер жити без Нього не може. Важко, дуже важко доводиться тим, хто вже звик жити без благодаті, хто опинився поза огорожею Церкви православної.
Саме сьогодні, в день Світлого Христового Воскресіння з любов’ю звертаюся до всіх тих, хто ще не знайшов Бога, хто перебуває поза спасительним ковчегом iз закликом почати нове життя, життя з Богом. Великий старець сучасності, блаженно спочилий архімандрит Іоанн (Крестьянкiн, † 2006) каже нам: «Вдумайтеся в зміст« Огласительного слова» святителя Іоанна Златоуста! З батьківською ласкою і привітністю приймає Господь тих, хто полюбив Його всім своїм єством. «Блажен, хто від першої години працював», – це ті, хто від юності своєї йдуть неухильно по Його Божественним стопах. Але не цурається й тих, хто, подолавши в своїй душі сумніви, наблизився до Бога тільки в зрілому і навіть похилому віці. «Нехай не злякаються вони свого уповільнення, Господь з любов’ю сприймає останнього, так само, як і першого, – і справи сприймає і наміри цілує».
Господь нікому – чуєте? – нікому не закриває дверi Свого милосердя, навпаки, з розпростертими обіймами чекає всіх нас, Своїх блудних синів і дочок, незалежно на який «країні далече» від Нього ми не знаходилися б. Тож не будемо втрачати час, упускати шанс примиритися з Ним, зі своєю совістю і стати спадкоємцями Божого миру.
Дорогі жителі славної Запорізької землі! Знову і знову вiтаю всіх вас з Пасхою Христовою! Від всього свого архіпастирського серця молю Воскреслого Господа, щоб Він послав жаданий мир на нашу багатостраждальну українську землю, напоумив тих, від кого залежить спокій і благополуччя народу Божого. Бажаю всім вам по-справжньому стати дітьми Божими, щоб ніхто з вас ніколи не відчував себе покинутим або залишеним, щоб в ваших душах завжди перебував Воскреслий Христос. І знову скажу:
ХРИСТОС ВОСКРЕС! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС ХРИСТОС!
Божою милістю, смиренний
митрополит Запорізький і Мелітопольський
Пасха Христова
2019 р., м. Запоріжжя
