×
Среда, 25 Ноября 2020
свт. Иоа́нна Милостивого, патриарха Александрийского (620);
прп. Нила Постника (V);

блж. Иоа́нна Власатого, Ростовского чудотворца (1580);
прор. Ахи́и Силомлянина (960 г. до Р. Х.);
прп. Нила Мироточивого, Афонского (1651);

сщмч. Алекса́ндра Адрианова, пресвитера (1918);
сщмчч. Константина Успенского, Влади́мира Красновского, Алекса́ндра Архангельского, Матфе́я Алоина, Дими́трия Розанова, пресвитера (1937);
Икон Божией Матери: «Милостивая».
Среда, 25 Ноября 2020
Рад приветствовать всех посетителей нашего сайта.
Пусть он поможет Вам найти дорогу к Богу и будет полезен в деле Вашего спасения!
Высокопреосвященный Лука, митрополит Запорожский и Мелитопольский

Сайт hram.zp.ua — информационный интернет — ресурс Запорожской епархии Украинской Православной Церкви (далее — Платформа).
Основными задачами сайта являются:
— освещение многообразия жизни православия в Украине, а также событий и вопросов, которые интересны верующим или интересующимся православием гражданам нашей страны;
— освещение деятельности епархии, митрополита Запорожского и Мелитопольского Луки, предоставление информации о совершении богослужений и празднованиях, о тенденциях развития православной веры в регионе, а также отображение официальной позиции епархии по поводу церковных и социально-культурных событий;
— размещение справочной информации о работе епархиального управления, кафедральных соборов, храмах, благочиниях, монастырях;
— создание коммуникационных возможностей для упрощения общения православных верующих с духовенством епархии;

Сайт создан по благословению архиепископа Василия в 2008 году. С апреля 2009 года работу редакции епархиального сайта благословил владыка Иосиф, епископ Запорожский и Мелитопольский.

C 29 декабря 2010 года —  работу редакции епархиального сайта благословил и лично курирует Высокопреосвященный Лука, митрополит Запорожский и Мелитопольский.

ОГРАНИЧЕНИЯ:

1. Все материалы, опубликованные на сайте, соответствуют официальным документам, но не могут быть использованы в качестве таковых с целью обжалования, перепечатки в прессе или для прочих, в том числе юридических или судебных действий.

2. Все права на материалы, опубликованные на сайте, защищены согласно украинскому и международному законодательству об авторских правах. При использовании текстов сайта в электронных СМИ ссылка на сайт «Запорожская епархия УПЦ» обязательна, при использовании материалов в Интернете обязательна гиперссылка на hram.zp.ua или страницу материала.  При этом обращается внимание, что на сайте публикуются и материалы других интернет — источников. В этом случае — правообладателем материалов является источник публикации и использование данных материалов необходимо осуществлять в соответствии с правилами, которые указаны авторами или правообладателями материалов.

Редакция может не разделять точки зрения, представленные в публикациях авторов.

На сайте не публикуются материалы, содержащие открытые призывы к насилию, разжиганию межнациональной или религиозной вражды, противоречащие действующему законодательству Украины.

Читатели имеют возможность оставлять комментарии к публикациям сайта.

Не допускаются комментарии, содержащие оскорбления, переход на личности, выяснение личных отношений, личную переписку, совершенно не касающиеся темы публикации, набранные ПРОПИСНЫМИ буквами, содержащие бездоказательные обвинения других участников, экстремистские высказывания, провокационную информацию и т.д.

Все комментарии проходят модерацию. Комментарии, нарушающие указанные выше требования — удаляются.

 

Сбор личной информации

Платформа может собирать, сохранять и использовать такие виды личной информации:

  1. информация о вашем компьютере и о посещении и использовании вами Платформы;
  2. информация, предоставляемая вами при регистрации на Платформе;
  3. информация, отправляемая вами на Платформу при использовании форм;
  4. информация, полученная с вашего согласия от сторонних OAuth сервисов;

Использование вашей личной информации

Личная информация, переданная нам посредством Платформы, будет использоваться для следующих целей:

  1. администрирования Платформы;
  2. идентификации;
  3. персонализации Платформы для вас;
  4. предоставления вам доступа к материалам, размещенным на Платформе;
  5. отправления вам писем по электронной почте;
  6. обработки обращений, связанных с вами на Платформе;
  7. сохранения Платформы в безопасности и предупреждения мошенничества.

Платформа не будет предоставлять вашу личную информацию третьим лицам.

Разглашение личной информации

Платформа может раскрыть вашу личную информацию любому из наших сотрудников исходя из необходимости для целей, изложенных в этой Политике.

Мы можем раскрыть вашу личную информацию любому члену нашей группы компаний в той мере, насколько это уместно для целей, изложенных в этой Политике.

Мы можем раскрыть вашу личную информацию:

  1. в том случае, когда мы обязаны это сделать согласно закону;
  2. в связи с любыми текущими или будущими судебными делами;
  3. с целью установления, осуществления или защиты наших законных прав (в том числе предоставления информации третьим лицам в целях предотвращения мошенничества);

Запорожская епархия УПЦ
Запорожская епархия УПЦ 38 (061) 224-83-95 ул. Кияшко, 26 г. Запорожье, 69041
https://hramzp.ua/pubitem/zhittya-dlya-boga-ta-lyudey
голосов: 0
0 0
18 Ноября 2020 г

Десятки років відділяють нас від тих страшних часів, коли за віру та інакодумство люди зазнавали тортурів, потрапляли до в’язниць і таборів. Імена сповідників віри Христової записані на Небесах, однак Господь і до сьогодні відкриває нам тих, хто мужньо «зреклися себе, взяли свій хрест» (Марка, 8:34) й пішли за Господом. Сьогодні ми розповімо про одного з таких священносповідників Запорізького краю – священика Катеринославської єпархії Георгія Даценка (1869-1938)

https://hramzp.ua/wp-content/uploads/2020/11/2020-11-17_13-42-31_O.-Georgiy-Dacenko-1.jpg https://hramzp.ua/wp-content/uploads/2020/11/2020-11-17_13-42-31_O.-Georgiy-Dacenko-1-150x150.jpg
Узнавайте о событиях первыми. Подпишитесь на наш Telegram

О. Георгій Даценко (1)

Нащадки о. Георгія зберегли пам’ять про свого прадідуся, сімейні фото, а також нечисленні, але красномовні свідчення про його життя та діяльність, деякі відомості вдалося отримати з Державного архіву Дніпропетровської області. О. Георгій Даценко народився у селі Новопавлiвка Павлоградського повiту Катеринославської гyбернiї, у родинi селянина, закiнчив духовну семiнарiю. Одружився з Надією Гнатівною Даниловою, яка була дочкою священика, а її брат, Дмитро Гнатович Данилов, служив псаломщиком Преображенської церкви с. Томаківка Катеринославського повіту.

Одним із перших місць служіння о. Георгія стала Петро-Павлівська церква в селі Балабине-Петровське Олександрівського повіту. На кінець ХІХ ст. це був уже старовинний храм. Як відомо з історичних джерел, зокрема, з «Матеріалів для історико-статистичного опису Катеринославської єпархії» 1880 р., «6-го октября 1785 года выдана была храмозданная и благословительная грамота на закладку и сооружение церкви во имя святых апостол Петра и Павла. 1-го января 1787 года Новомосковский протопоп Алексей Хандалеев в слободе Петровской соборное, по церковному чинопоследованию освятил место под церковь и положил закладку на сооружение оной.

Печатка Петро-Павлівської церкви с. Балабине-Петровське (2)

Печатка Петро-Павлівської церкви с. Балабине-Петровське (2)

14-го января 1791 году, согласно просьбе и усердному желанию управляющего генерала Балабино, Феодора Кованько, всех жителей слободы Балабино-Петровской и Большой Екатериновки, владения графины Скавронской, в слободу Балабино-Петровскую к новоустроенной, но не освященной еще Петро-Павловской церкви, определен Алексопольского уезда местечка Кишенко священник Гавриил Гординского.

Доношением от 3-го июля 1791 года Павлоградское духовное Правление представляло преосвященному Амвросию Екатеринославскому, что новосооруженная в слободе Балабино-Петровской Петропавловская церковь строением и производством работ совершенно окончена, церковными утварьмы и священными облачениями снабжена достаточно и всеми потребностями приготовлена ​​к освящению; а потом Правление просило у преосвященного разрешения и благословення освятить новоустроенную церковь и выдать для этого освященный антиминс. По сему доношением, преосвященный Амвросий резолюции от 28-го августа 1791 года благословил освятить Петропавловскую церковь и позволил выдать для этого освященный антиминс, а 22-го декабря 1791 года Павлоградский протоиерей Алексей Хандалеев соборно, по Надлежащем церковном чинопоследовании, в Балабино-Петровской слободе освятили новоустроенную Петропавловскую церковь и открыл в ней богослужение и священнодействие» (3).

За сімейними переказами, у роки служіння у Петро-Павлівській церкві о. Георгій товаришував зі священиками з сусідніх селищ, зокрема з батюшкою Вознесенівського храму. У Петро-Павлівській церкві у 1911 р. відбулося таїнство вінчання молодшої дочки о. Георгія та м. Надії – Олександри Георгіївни – та викладача Олександрівської чоловічої гімназії Івана Савича Граєвського, сина псаломщика Сави Граєвського та регента Марти з с. Жуківці Київської губернії поблизу Жмеринки (нині Вінницька область).

Виписка з метричної книги Петро-Павлівської церкви с. Балабина-Петровського про шлюб дочки о.Георгія 1911 р. (1)

Зять о. Георгія також мав духовну освіту – закінчив Києво-Подольське духовне училище (1898) та Київську духовну академію (1909) зі званням кандидата богослов’я та з 1911 р. був учителем російської словесності Олександрівської чоловічої гімназії, славився як поліглот (володів 22 мовами). Після революції Іван Савич Граєвський продовжував служити на ниві народної освіти – викладав у Запорізькому педагогічному інституті, був його засновником, очолював кафедру української мови. У 1949 р. також зазнав утисків і був звільнений за те, що «не викликав політичної довіри, […] не використовував у своїх лекціях праці Сталіна» (4).

Іван Савич та Олександра Георгіївна Граєвські (1)

Іван Савич та Олександра Георгіївна Граєвські (1)

За розповідями Олександри Георгіївни, о. Георгій у 1910-ті рр. служив і в околишніх селах – Малокатеринівці та Вознесенівці. Збереглося досить небагато свідчень про велику родину Даценків, але скоріше за все, вже на початку ХХ ст. батюшка та матушка почали брати дітей-сиріт на виховання.

Напередодні Жовтневого перевороту, коли о. Георгія перевели настоятелем Свято-Покровського храму с. Орлівщина Павлоградського повіту Катеринославської губернії, сім’я Даценків виховувала 26 сиріт. Усі діти отримали не тільки притулок і гарне виховання, а й освіту – вчилися в Катеринославі, Олександрівську, Києві, Санкт-Петербурзі. Серед них був хлопчик Лі китайської національності. Він теж навчався в Росії, а після революції виїхав до Харбіна, на батьківщину. Олександра Георгіївна не раз розповідала про те, що на Великодні та Різдвяні канікули всі діти з’їжджалися до них в будинок, всім були раді і для всіх було місце. Збереглася фотографія, на якій о. Георгій і м. Надія, проводжають своїх дітей на навчання після Великодніх канікул. Вони стоять у центрі знімка в білому святковому одязі.

Проводи дітей на навчання після Великодніх канікул (1)

Проводи дітей на навчання після Великодніх канікул (1)

Родина священика Георгія з прийомними дітьми на канікулах (1)

Родина священика Георгія з прийомними дітьми на канікулах (1)

Батюшка та Матушка Даценки з дочкою Олександрою та прийомними дітьми. Справа – китайчонок Лі (1)

Батюшка та Матушка Даценки з дочкою Олександрою та прийомними дітьми. Справа – китайчонок Лі (1)

На початку ХХ ст. при Свято-Покровській громаді діяла церковно-парафіяльна школа (98 хлопчиків і 12 дівчаток) і школа грамоти (18 хлопчиків і 7 дівчаток) (5). Доброта й гостинність сімейства Даценків виявлялася не тільки в ставленні до дітей, але й усіх, хто потребує допомоги та підтримки. Так, коли помер їхній сват Сава Граєвський, його дружина Марта, яка була регентом церкви в Жуківцях Київської губернії, переїхала до Орлівщини та регентувала у Свято-Покровському храмі. У родині Даценків вона прожила до кінця свого життя.

О. Георгій та регент Марта (1)

О. Георгій та регент Марта (1)

З приходом Радянської влади для церкви та священнослужителів настали важкі часи, переслідувань зазнавали священики та віруючі.

Напередодні Різдва 1938 р., 4 січня вночі до двору священика Георгія Даценка під’їхала чорна машина зі сліпучими фарами. Без пояснення причин, о. Георгія заарештували співробітники НКВС. Зібрався він швидко і мовчки, а коли його забирали, останніми словами було: «Значить, так Богу угодно». Ці слова стали справді останніми – більше про о. Георгія ніхто ніде нічого не чув. Як стало відомо у 2000-х рр., о. Георгій був розстріляний за 9 днів до Пасхи, у Лазареву суботу, 15 квітня 1938 р.

Сімейні звичаї доброчинності родини Даценків продовжила матушка Надія, яку молодша дочка Олександра Георгіївна забрала до себе в Запоріжжя. Як раніше, м. Надія жаліла всіх і віддавала останні гроші та їжу, що в неї були, тим, хто цього потребував. У роки війни сім’я Даценків-Граєвських переховувала втікачів-євреїв, яких фашисти розшукували з метою знищення.

Матушка Надія Гнатівна Даценко (1)

Матушка Надія Гнатівна Даценко (1)

З архівної довідки Державного архіву Дніпропетровської області, виданої 13 листопада 2019 р.: В архiвно-слiдчiй справi (ф.Р-6478 оп. 2 спр.19233) у вiдношеннi Даценка (Доценко) Георгiя Павловича, 21 квiтня 1869 року народження, уродженця села Новопавлiвка Павлоградського повiту Катеринославської гyбернiї, українця за нацiональнiстю, громадянина СРСР, безпартiйного, iз середньою освiтою, священика церкви села Орлiвщина, зазначено наступне. Народився в родинi селянина-середняка, закiнчив духовну семiнарiю.

Заарештований 04 сiчня 1938 року Новомосковським райвiддiлом НКВС. Обвинувачувався в злочинах, передбачених ст. 54-б, 54-10, ч.2,54-11 Карного Кодексу УРСР, тобто в тому, що був учасником польської контрреволюцiйної шпигyнської органiзацiї в мicтi Новомосковську, проводив контрреволюцiйну пропаганду проти радянської влади, прийняв завдання щодо створення контрреволюцiйного повстанського осередку. Рiшенням НКВС СРСР i Прокурора СРСР вiд 27 березня 1938року (протокол № 50) засуджений по першiй категорiї. Вирок приведено до виконання 15 квiтня 1938 року (6). Мiсця розстрiлу та поховання в документах справи не зазначенi. Ухвалою Вiйськового прокурора Київського вiйськового округу від З0 серпня 1989 року, Даценко Георгiй Павлович реабілітований як той, що пiдпадає пiд дiю Указу Президента Верховної Ради СРСР вiд 1б сiчня 1989 р. «Про додатковi заходи з вiдновлення справедливостi у вiдношеннi жертв репресiй, що мали мiсце у перiод 30-40-х i початку 50-х років». За інформацією Національного банку репресованих, священик був реабілітований 21 липня 1989 р. (7).

На запит рідних щодо місця поховання о. Георгія Держархів Дніпропетровської області зазначив, що за рішенням Дніпропетровського облвиконкому від 17 січня 1990 року № 18 місце масового поховання жертв репресій, засуджених до розстрілу, знаходиться на 9 км Запорізького шосе на околиці Дніпропетровська (ф. Р-3383, оп. 2 пр., спр. 5410, арк. 235). Нині там знаходиться Меморіал жертвам Голодомору та політичних репресій.

Великі справи о. Георгія і його міцний Дух продовжуються громадою сучасного Свято-Покровського храму, його настоятелем, протоієреєм Миколою Дмитрієвим: вони взяли піклування над інтернатною групою сиріт, які проживають у дитячому комбінаті «Горобинушка», здійснюють духовну опіку над санаторієм «Новомосковський» і неповною середньою школою в рідному селі.

(1) Фото з особистого архіву Вікторії Азарової, правнучки о. Георгія Даценка
(2) Фото з фейсбук-сторінки Ігоря Павелка. https://m.facebook.com/groups/192914914238483?view=permalink&id=954316018098365
(3) Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии, 1880 г. 
(4) Бочарова Л. Тіні забутих предків. Газета «Запорізький університет». 2004. № 1. https://web.znu.edu.ua/gazeta/archive/42_7.htm
(5) Иерей Георгий Скубак. Наша история. История древних храмов. Покровский храм урочища «Орлов кут». Исторические вехи.
(6) Державний архів Дніпропетровської області. ф. Р-3383, оп. 2 пр., спр. 5410, арк. 235
(7) Даценко Георгій Павлович. Національний банк репресованих. Запис № 93043. http://www.reabit.org.ua/nbr/?ID=93043

Вікторія Азарова, Тетяна Іванюха

Комментариев нет

Читайте также

Украинская Православная Церковь всегда заботилась не только о духовном, но и о телесном здоровье людей

19 ноября 2020 года, в рамках благотворительного проекта Запорожской епархии Украинской Православной Церкви «Любовь милосердствует», было приобретено дорогостоящее медицинское оборудование для помощи больным коронавирусом

Храмовый в селе Михайловка 2020

21 ноября 2020 года настоятель Свято–Владимирского православного храма протоиерей Вячеслав Гончаренко с другими священниками Вольнянского края служили службу в храме Архистратига Михаила в селе Михайловка.

Всегда радуйтесь

Праздничная проповедь протоиерея Вячеслав Власенко, произнесенная им 21 ноября 2020 года на острове Архистратига Божия Михаила в Португалии

«Господь выдвигает в нужное время лучших из нас, чтобы явить нам Свою святую волю»

20 ноября 2020 года, в пятницу седмицы 24-й по Пятидесятнице, в день память священнномученика Сергия, архиепископа Мелитопольского и Елецкого Высокопреосвященнейший Лука, митрополит Запорожский и Мелитопольский совершил Божественную литургию, обратившись затем со словом архипастырского наставления

Протоиерей Вячеслав Власенко
22.11.2020
Всегда радуйтесь
Вікторія Азарова, Тетяна Іванюха
18.11.2020
Життя для Бога та людей
Протоиерей Вячеслав Власенко
12.11.2020
Дмитриевская поминальная суббота
Протоиерей Вячеслав Власенко
02.11.2020
«Имеющие уши да слышат»!
Протоиерей Вячеслав Власенко
02.11.2020
«Да будут все едины…»
Митрополит Лука (Коваленко)
28.10.2020
Роль Запорожского казачества в восстановлении православной церковной иерархии в пределах Киевской митрополии в 1620 году
Протоиерей Вячеслав Власенко
19.10.2020
«Любите врагов ваших»
Протоиерей Вячеслав Власенко
12.10.2020
«Блаженны нищие духом…»
Протоиерей Вячеслав Власенко
09.10.2020
«О, женщина, велика вера твоя!»
Митрополит Лука Коваленко
30.09.2020
Свято исполненный долг призвания. 25 ноября – 210 лет со дня рождения Н.И. Пирогова
Протоиерей Вячеслав Власенко
27.09.2020
Крестовоздвижение
Протоиерей Вячеслав Власенко
27.09.2020
Рождество Девы
Протоиерей Вячеслав Власенко
27.09.2020
«Никто не сходил с Небес»!
Протоиерей Вячеслав Власенко
17.09.2020
Приглашение на брачный пир
Протоиерей Вячеслав Власенко
07.09.2020
Притча о винограднике
Протоиерей Вячеслав Власенко
27.08.2020
Кто кому должен?
Протоиерей Вячеслав Власенко
27.08.2020
Преображение Господне
Протоиерей Вячеслав Власенко
02.08.2020
Память пророка Илии
Протоиерей Вячеслав Власенко
02.08.2020
«Исцеление слепых»
Протоиерей Вячеслав Власенко
21.07.2020
О расслабленном
Протоиерей Вячеслав Власенко
06.07.2020
Исцеление слуги сотника
Протоиерей Вячеслав Власенко
28.06.2020
Ищите прежде всего Царство Небесное
Иерей Дмитрий Матюшенко
26.06.2020
Коронавирус и чипизация. Размышления «на злобу дня»
Протоиерей Вячеслав Власенко
21.06.2020
Память всех святых в Руси и на Святой горе Афонской просиявших
Протоиерей Вячеслав Власенко
17.06.2020
Память всех святых. Начало поста Петра и Павла
Протоиерей Вячеслав Власенко
11.06.2020
Духов День!
Протоиерей Вячеслав Власенко
11.06.2020
6 июня 2020 г. А.С. Пушкин «Пророк»
Протоиерей Вячеслав Власенко
06.06.2020
Троицкая поминальная суббота
Протоиерей Вячеслав Власенко
28.05.2020
Проповедь на Вознесение
Протоиерей Вячеслав Власенко
28.05.2020
ВОЗНЕСЕНИЕ
Протоиерей Вячеслав Власенко
18.05.2020
Самарянка
Протоиерей Вячеслав Власенко
15.05.2020
«Какие краски…»
Протоиерей Вячеслав Власенко
14.05.2020
«Я Свет миру….»
Протоиерей Вячеслав Власенко
14.05.2020
«Каплите слезы — врачество…»
Протоиерей Вячеслав Власенко
30.04.2020
«Истинно, истинно говорю вам…»
Протоиерей Вячеслав Власенко
30.04.2020
Радоница
Протоиерей Вячеслав Власенко
28.04.2020
«Дом Мой домом молитвы наречется»
Протоиерей Вячеслав Власенко
12.04.2020
ВХОД В ИЕРУСАЛИМ
Протоиерей Вячеслав Власенко
12.04.2020
Проповедь в Лазареву субботу
Протоиерей Вячеслав Власенко
12.04.2020
Творение. День третий

Коронавирус и чипизация. Размышления «на злобу дня»

ул. Кияшко, 26 г. Запорожье, 69041 38 (061) 224-83-95