Законом України №2673-VIII внесені зміни до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» і запроваджено механізм реалізації права на зміну підлеглості релігійної громади в організаційних і канонічних питаннях.
Згідно частини першої ст. 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об’єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.
Згідно з частиною другою ст. 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).
Таким чином, членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення з одного боку, а з іншого – на вимогах статуту.
За таких обставин, релігійна громада шляхом викладення відповідних положень у власному статуті вправі самостійно встановлювати вимоги, які висуваються до членів релігійної громади, а також у порядку, визначеному статутом, приймати нових та виключати існуючих членів релігійної громади.
Оскільки членство в релігійній громаді може визначатись положеннями статуту (вимоги до членів громади, порядок прийняття та виключення членів), то фактично особи, які є членами релігійної громади, складають парафіяльні збори релігійної громади (як вищий орган управління).
Як передбачено пунктом 3 Розділу VIII, Г Статуту про управління Української Православної Церкви до складу Парафіяльних зборів належать священно- та церковнослужителі, засновники парафії, а також миряни, члени даної парафії, які регулярно беруть участь у літургійному житті даної парафії, відзначаються християнською доброчесністю, досягли повноліття, не перебувають під забороною в священнослужінні, церковним або кримінальним судом загальної юрисдикції.
З огляду на це, особи, які хоча і вважають себе членами релігійної громади, однак не включені до складу парафіяльних зборів релігійної громади або були виключені зі складу останніх, не можуть вважатись членами релігійної громади в розумінні Закону №2673-VIII та не мають права брати участі у прийнятті рішення про зміну підлеглості релігійної громади в організаційних і канонічних питаннях.
Відповідно до частини четвертої ст. 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади.
Статутами релігійних громад передбачена відповідна кількість членів релігійної громади, за присутності на парафіяльних зборах якої, останні вважаються повноважними, тобто такими, що мають право приймати рішення з тих чи інших питань.
Зміни до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (частина восьма ст. 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації») надають право частині релігійної громади, не згодної з прийнятим рішенням про зміну підлеглості, створити власну нову релігійну громаду та укласти відповідний договір про порядок користування культовою будівлею та майном з їхнім власником.
Рішення про підтвердження підлеглості та внесення відповідних змін до статутів оформлюється протоколом загальних зборів релігійної громади – парафіяльних зборів, в якому має бути відображено інформацію про винесення питання про підтвердження підлеглості релігійної громади на голосування, ухвалення такого рішення кількістю голосів, визначеною вище, а також внесення відповідних змін до статуту релігійної громади.
Відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» такий протокол засвідчується підписами (підписується) всіх членів релігійної громади, які підтримали таке рішення.
З огляду на те, що наразі трапляються непоодинокі випадки вчинення дій з протиправної примусової зміни підлеглості релігійних громад, останнім пропонується самостійно вчинити дії, направлені на недопущення та запобігання подальших таких випадків шляхом затвердження складу загальних зборів релігійної громади – парафіяльних зборів (за відсутності відповідного затвердженого складу) та питання про підтвердження підлеглості релігійної громади в організаційних і канонічних питаннях.
З огляду на те, що відбуваються випадки прийняття рішення про зміну підлеглості саме відповідною територіальною громадою населеного пункту, слід розрізняти поняття релігійної громади та територіальної громади населеного пункту, що, звичайно, є кардинально різними поняттями.
Поняття, порядок формування та членства у територіальних громадах визначається Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та не має нічого спільного з відповідними положеннями Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».
Згідно з пунктом першим ч. 1 ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальна громада – жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.
Територіальна громада відповідного населеного пункту є основним носієм функцій і повноважень місцевого самоврядування на відміну від релігійної громади, що має єдиною метою задоволення релігійних потреб її членів.
В межах однієї територіальної громади можуть діяти декілька релігійних громад різного культу, течії, напрямку.
Таким чином, до територіальної громади належать всі особи, що проживають на території відповідного населеного пункту (селища, села, міста), а релігійна громада, у свою чергу, складається з осіб, які у порядку, встановленому статутом такої громади, набули членство в релігійній громаді.
З огляду на це, рішення про зміну/підтвердження підлеглості релігійної громади може бути прийнято виключно членами такої релігійної громади на загальних зборах релігійної громади – парафіяльних зборах.
За таких обставин проведення зборів саме територіальної громади та винесення на розгляд таких зборів питання про зміну підлеглості релігійної громади є таким, що суперечить положенням чинного законодавства України.
Протиправність таких дій обґрунтована тим, що відповідно до Закону №2673-VIII рішення про зміну підлеглості може бути ухвалене виключно релігійною громадою на відповідних зборах (частина четверта ст. 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»).
Більше того, з огляду на те, що членство у парафіяльних зборах ґрунтується на положеннях статуту релігійної громади, то рішення про зміну підлеглості такої громади приймають особи, що включені до складу загальних зборів релігійної громади – парафіяльних зборів (частина друга ст. 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»).
У зв’язку з цим настоятелям релігійних громад рекомендується формувати та зберігати списки членів загальних зборів релігійної громади – парафіяльних зборів для підтвердження у майбутньому факту, що рішення про зміну підлеглості релігійної громади було прийнято особами, які не є членами релігійної громади.
Частиною третьою ст. 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» визначено, що загальні збори релігійної громади – парафіяльні збори, на які виноситься рішення про зміну підлеглості релігійної громади, можуть скликатись виключно її членами.
Крім цього, ані загальними зборами громадян територіальної громади, ані місцевими ініціативами, ані в порядку місцевого референдуму не може прийматись рішення, що стосується релігійної громади та будь-яких релігійних питань, оскільки територіальна громада вправі приймати рішення лише з питань, що віднесені до відання місцевого самоврядування.
Так, відповідно до частини другої ст. 7 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України, цим та іншими законами до відання місцевого самоврядування.
Згідно з частиною другою ст. 8 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.
Оскільки питання зміни підлеглості релігійної громади в організаційних і канонічних питаннях може бути вирішене виключно релігійної громадою, а не органами місцевого самоврядування, зібрання всіх чи частини жителів села (сіл), селища, міста які скликаються для вирішення питань місцевого значення не повноважні приймати рішень, що стосуються діяльності релігійних громад.
Так, у випадку порушення прав релігійних громад передбачена кримінальна відповідальність. Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам. Для здійснення цього завдання кодекс визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
Отже, після встановлення наявності вчинення незаконних дій зі зміни підлеглості чи порушення інших прав релігійної громади необхідно викликати працівників поліції на місце події, а також здійснити детальну фіксацію дій, що вчиняється, за допомогою будь-яких технічних портативних пристроїв (мобільний телефон, фото-, відеокамери тощо), залучити свідків та встановити обставини наявності/відсутності факту складення протоколу зборів про зміну підлеглості релігійної громади, його підписання учасниками зборів, встановити осіб-організаторів таких зборів, факту прийняття статуту релігійної громади в новій редакції тощо.
Крім цього, пропонується звернутись до територіального відділку поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення, із детальним описом фактичних обставин події, що відбувалась. Підставами для звернення – є суспільно небезпечні діяння, які підпадають під кримінально карані. Звертаємо увагу, що звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення рекомендується складати за участі адвоката (юриста), який, у разі наявності фактів вчинення учасниками відповідної події інших злочинів, зможе надати правову допомогу у вигляді правильної кваліфікації вчинених дій.
Також необхідно негайно повідомити єпархіального архієрея та Юридичний відділ Української Православної Церкви про факти вчинення названих дій, а після збирання та фіксації інформації про обставини події – додатково повідомити такі відомості з вичерпним викладенням такої інформації.
ВАЖЛИВО!!!
ЗАПАМЯТАЙТЕ, ЩО В РАЗІ ЗАХОПЛЕННЯ ХРАМУ ТА ВЧИНЕННЯ ІНШИХ ПРОТИПРАВНИХ ДІЙ, ПОВІДОМЛЯЙТЕ ПРО ЦЕ В ПОЛІЦІЮ ЗА ТЕЛЕФОНОМ «102», А ТАКОЖ ЧЕРГОВОГО НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ ЗА НОМЕРОМ ТЕЛЕФОНУ (067) 956-92-54.
ЗАПАМЯТАЙТЕ, ЩО В РАЗІ ПОРУШЕННЯ ВАШИХ ПРАВ, ВІДРАЗУ ПОВІДОМЛЯЙТЕ ПРО ЦЕ ЮРИДИЧНИЙ ВІДДІЛ УПЦ ЗА ТЕЛЕФОНОМ (097) 537 55 96.
