Це так, ніби потрапляєш в інший часопростір, і він м’яко змінює свідомість і пробуджує в тобі найкраще. Поезіями, піснями і світлинами диво творили талановиті люди. Вони міркували над вічними питаннями і славили Різдво Христове – свято, яке крихку надію людства на спасіння зростило у впевненість, що добро здатне перемогти зло. Зі свого боку Господь для цього зробив все. Це ми, люди, схибили. І досі черга за нами – всіма разом і кожним окремо, і в поміч нам крізь віки сяє зірка Різдва…
Мистецтво має неабиякий вплив на розум і серце людини. Якщо твориш в ім’я Господнє, а не своє, творчість стає стежиною до Бога, а ти сам – інструментом в Його руках… Ті, хто долучився до заходів фестивалю «Зірки Різдва», відчували, що ростуть над собою: починають бачити ширше, відчувати – гостріше… Подивіться на світлини з фестивалю – очі людей сяють, на вустах щирі усмішки, обличчя розквітають радістю. Чому? Тому що очі бачать, а вуха чують СПРАВЖНЄ. Його неможливо підробити, замінити, придумати, не помітити. Воно або є, або його немає.
В перший фестивальний день, 24.01.20 р., у фотоклубі відбулося відкриття фестивалю і нагородження переможців фотовиставки.
25 січня другий фестивальний день почався з майстер-класів. Першими о 10-00 ми вдвох з Тетяною Мєліховою, головною редакторкою криворізького культурологічного альманаху «Символ», розповіли, як працюємо над його створенням впродовж десяти років. Кривий Ріг багатий на таланти. От і на цьому конкурсі дипломантами стали Дана Олейникова та Тетяна Мєліхова, а в альманасі, крім їхніх, є також твори учасників Святослава Олейникова, Тетяни Прозорової та Анни Ніколаєнко. Наша розповідь про альманах і поезія Юрія Камінського з книги «Вибране», яка вийшла в якості бібліотечного додатку до альманаху, справили неабияке враження на присутніх. Потім по черзі давали поетичні майстер-класи і одночасно представляли власні новодруки Олег Озарянин (кн. «Невблаганні») та Віталій Ковальчук (кн. «Культурный код»). Всім запам’ятався майстер-клас члена журі музичного конкурсу Сергія Городничого (театр поетичної пісні «LaChanson»), який підкорив усіх віртуозною грою на гітарі. Не менш цікавим був вільний мікрофон – ми почули вірші у виконанні дипломанта І ступеню Юлії Стиркіної та лауреата Марґо Ґейко.
О 13-00 25.01.20 р. почався концерт і нагородження переможців літературного і музичного конкурсів. Найяскравіші враження – це пісні отця В’ячеслава (гурт «Колегіум Jiva online»), які творяться тут і зараз, а глядач/слухач щасливий, що є свідком цього дива… Зачарований українською піснею зал не відпускає зі сцени гурт «Кралички». Тріо «Акварель» – суцільний позитив і щирість. Віртуозна гра на гітарі й позамежні авторські тексти Сергія Городничого, щойно відзвучавши, одразу стають дорогоцінним спомином. Пісні Павла Талаболіна торкають за живе… Оксамитовий голос Миколи Лисенка (до речі, онука відомого композитора), який співає пісню на слова своєї дружини Марґо Ґейко, лауреатки літературного конкурсу, захоплює і викликає захват. А яка поезія звучить?! Слова в ній «оживають» і отримують здатність творити нову реальність. Суцільна насолода, розкіш спілкування з прекрасним… В якусь мить на концерті я майже фізично відчула, як простір аж задзвенів від енергій добра і гармонії, що у відповідь викликають почуття безмежної вдячності.
Третій день фестивалю об 11-00 у соборі порадував дорослих і дітей концертом тріо «Акварель». Слухачі аплодували, підспівували, підтанцьовували і щиро раділи знайомим і новим пісням у бездоганному виконанні улюблених артистів, які щедро діляться своєю творчістю і дарують людям наснагу жити і творити.
О 14-00 в залі КПУ відбувся концерт членів журі і гостей фестивалю. Він був камерний, теплий і зворушливий. Розходитися ніхто не хотів…
В Писанні сказано: «По плодах їхніх пізнаєте їх». Плоди фестивалю – це чудова фотовиставка та цікавезний альманах «Зірка Різдва», в якому надруковані літературні твори трьох лауреатів (Михайла Жайворона, Марґо Ґейко, Анастасії Сорокіної), тринадцяти дипломантів і двадцяти семи учасників конкурсу. Окремий розділ містить добірки голови оргкомітету Радислава Гусліна, почесного члена журі Світлани Скорик (низький уклін і щира вдячність за безцінний вклад в цей фестиваль), голови журі Олега Озарянина, членів журі Інеси Доленник, Людмили Некрасовської, Віталія Ковальчука, а також гостей фестивалю Маргарити Мислякової та Василя Толстоуса. У розділі «Світла пам’ять» представлена творчість талановитої поетеси з Донецька Катерини Литвинової.
Відрадно, що фестивальна книга стала взірцем простору рівноваги. Цього року на конкурс було подано напрочуд багато талановитої поезії та прози обома мовами. Половина накладу книги має назву українською мовою, і стільки ж – російською. Почасти перед нами, членами журі, стояло важке завдання – обрати найкраще поміж кращого. З творчістю багатьох конкурсантів я була знайома раніше, але декілька авторів – Ірина Мостепан, Юлія Стиркіна, Анастасія Сорокіна, Валентина Чепурко – стали для мене відкриттям. Ірина Мостепан, на жаль, не приїхала на фестиваль, тому її вірш «Проси» (моє найсильніше поетичне враження) я прочитала 25 січня на концерті в КПУ.
Макет альманаху завдяки Анатолію Воронову був зроблений у рекордні терміни. Окрема подяка видавцеві Олегу Нікофу за швидкість друку. Ледве встигли до початку фестивалю, але ж встигли! Заради істини зазначу, що якби ми аж так не поспішали, до книги потрапили б вірші ще декількох авторів. Банально не вистачило часу на роботу з ними з приводу деяких незначних, але необхідних правок. Сказати, що книга вийшла змістовна й цікава – це нічого не сказати. Але навіщо слова, якщо можна замовити у видавництві Олега Нікофа книгу і час від часу поринати у світло і радість «Зірки Різдва»?
Хочу щиро подякувати організатору й натхненнику фестивалю отцю В’ячеславу та матінці Вероніці, яка доклала дуже багато зусиль, щоб фестиваль відбувся, членам оргкомітету Ірині Демчук та Ірині Шевченко, колегам по журі Олегу Озарянину, Людмилі Некрасовській, Віталію Ковальчуку, а також всім, хто долучився до творення дивовижного свята Добра, Гармонії і Краси – фестивалю «Зірка Різдва».