Якщо у нас найпопулярнішим ім’ям все двадцяте століття було ім’я Тетяна, то в Грузії не тільки було, але і залишається першим, улюбленим і найпоширенішим ім’я Ніна. Щомісяця число грузинських жінок поповнюється 250-ма новонародженими Нінами. Безумовно, така популярність пов’язана зі святої рівноапостольної Ніною, яка принесла на іберійську землю християнство. Саме святу Ніну шанують як просвітительку і покровительку Грузії. Звідти ім’я перекочувало до нас.
Так що ж означає ім’я Ніна? Однозначної відповіді на це питання немає. Етимологія слова складна, до того ж коріння цього слова зустрічаються відразу в декількох мовах. Так в шумеро-аккадській міфології існувало з десяток богинь, імена яких були складовими і починалися з кореня «нін»: Нінліль (володарка, повелителька бур), Нінхурсаг (пані-матір) Нінмах (велика пані) Нінту (яка народжує пані)… В івриті знаходимо обидва варіанти: і «нін» נין (правнук), і «ніна» נינה (правнучка). Закінчення імен в деяких романських мовах також заучать як «ніна».
Житіє святої Ніни
Свята Ніна народилася в 280 році в каппадокійському місті Коластри. Її батьки були людьми заможними і знатними. Батько перебував на військовій службі при імператорі Максиміані і, як кажуть, хрестив галлів. Святу Ніну виховували в благочесті й християнських чеснотах. Її мати, Сусанна, доводилася сестрою єрусалимського патріарха Ювеналію. Тому, коли святий Ніні виповнилося дванадцять років, за домовленістю разом з батьками вона вирушила до Єрусалиму. Там її батько Завулон отримав благословення стати відлюдником в пустелі, Сусанна – діаконисою при храмі Гробу Господнього, а свята Ніна була передана на поруки і для навчання благочестивої стариці Ніанфоре. Від неї, диякониси Гробу Господнього, дівчина, яка багато і уважно читала Священне Писання, дізналася подробиці долі Хітона Господнього. Як розповіла Ніанфора, хітон – вбрання, з приводу якого воїни, які розіпнули Христа, кидали жереб, був перенесений раввином на ім’я Еліоз в Грузію на прохання сестри Сидоні. Іберію тоді вважали Уділом Божої Матері і ця земля не повністю була просвічена проповіддю апостола Андрія. З цією країною у святої Ніни були кровні зв’язки. Її батько Завулон був рідним дядьком святого Георгія. Тому, дізнавшись від стариці, що хітон перебуває в Іберії, а земля ця досі практично не знає християнства, свята Ніна стала щодня молитися Богородиці з проханням допомогти не тільки відшукати хітон Господній, а й побачити Іберії просвіченою.
Одного разу уві сні юній дівчині явилася Богородиця. Вона простягла святий Ніні сплетений з виноградної лози хрест зі словами: «Йди в Іберію і проповідуй Євангеліє. Цей хрест буде тобі щитом від усіх видимих і невидимих ворогів». Коли свята Ніна прокинулася, у неї в руках дійсно був хрест. Патріарх Ювеналій, дізнавшись про що стався з нею диво, благословив святу Ніну відправитися з проповіддю в Іберію. Але потрапила свята туди не відразу.
Спочатку доля привела її в Рим. Тут завдяки проповіді святої Ніни таємно прийняли хрещення царівна Рипсимія, її наставниця Гаіанія і багато інших знатних осіб. Імператор Діоклетіан ненавидів християн. Маючи намір одружитися на Рипсимії і дізнавшись про її хрещення, він звелів жорстоко переслідувати дівчат. Однак вони бігли до Вірменії. Їм услід імператор відправив вірменському царю Тірідат веління переслідувати і карати втікачок. Це і було виконано. Дивом вціліла лише свята Ніна. В лахмітті і з хрестом вона продовжувала свій шлях до Джавахетських гір.
У серпні 315 року свята Ніна прийшла в Мцхету, де тоді відзначалось язичницьке свято. Тут за молитвами святої Ніни розбушувалася стихія: піднявся вітер, буря, що супроводжувалася грозою, дощенту зруйнувала капище ідола Армазі. Це сталося в день Преображення Господнього. У Мцхеті свята знайшла притулок в будинку царського садівника і почала свою проповідь. Тут же познайомилася з головним раввином Авіафаром, нащадком Еліоза, який пізніше став правою рукою святої Ніни і сприяв просвіті Грузії. Свята побудувала собі курінь у міської стіни і продовжувала проповідь. За її молитвам стали відбуватися чудеса. Слава про неї розносилась з величезною швидкістю. Святій Ніні вдалося зцілити навіть царицю Нану, але цар Міріан, вважаючи святу Ніну чаклункою, почав жорстоко переслідувати християн. Тільки через три роки, коли Міріан сам ледь не позбувся життя, ситуація змінилася. Раптово осліпнув цар, не бачачи допомоги від ідолів, звернувся до Бога святої Ніни. Також він дав обітницю просвітити світлом істини свою країну і побудувати храм, якщо вдасться уникнути смерті. Цар виконав обітницю і хрестив власний народ.
На прохання святої Ніни, викладеної в листі до імператора Костянтина, в Мцхету був відправлений єпископ Іоанн, майбутній Антіохійський патріарх. Також імператор надіслав у дар один з цвяхів і підніжжя Святого Хреста. Єпископ Іоанн разом зі святою Ніною хрестив царя, вельмож і народ.
Тоді ж почалося будівництво першого дерев’яного храму на місці злиття річок Кури і Арагві. Тут стояв величезний трьохсотлітній кедр, під яким, як відкрилося святий Ніні, і знаходився Хітон Господній. Тут відбулося чимало чудес, які глибоко потрясли людей. За наказом царя по всій Грузії будуються кам’яні храми.
Свята Ніна продовжувала свою проповідь Євангелія серед гірських народів. Вона присвятила цьому тридцять п’ять років життя. Святій Ніні не вдалося дістатися лише до віддалених південно-східних районів. Уже літня і немічна, вона залишилася і вела подвижницьке життя в курені недалеко від міста Бодбе. Тут же свята Ніна померла 27 січня 340 року. Цар гірко оплакував смерть святої. Незважаючи на заповіт, він вирішив перенести труну з тілом в Мцхета. Але зробити це ніяк не вдавалося, як ніби якась могутня сила утримувала труну. Тоді за велінням царя свята Ніна була похована біля підніжжя столиці Кахетії, де стояв її курінь. Над могилою була зведена кам’яна церква на честь святого Георгія. Цар сам продовжив проповідувати Євангеліє, він багато будував кам’яних церков по всій Грузії. У Мцхеті, на місці першого куреня святої Ніни, він спорудив великий храм на честь Преображення Господнього, який і став кафедрою Мцхетського єпископа.
З благословення Антіохійського Патріархату свята Ніна просвітителька Грузії була прославлена у лику святих як рівноапостольна.
Хрест святої Ніни
Хрест святої Ніни, або грузинський хрест, – легко впізнаваний по опущеним кінцям горизонтальної поперечини. Він був ссплетений з виноградної лози і оповитий волоссям святої Ніни. Як говорить нам житіє, свята Ніна виявила хрест, коли одного разу прокинулася від видіння. Уві сні їй з’явилася Богородиця і благословила просвіщати Іберію. Цей хрест свята Ніна завжди мала з собою. Тому його, а також Євангеліє прийнято зображати на іконах в руках у святої Ніни.
Згідно з житієм, хрест за заповітом дістався в спадок царю Міріану. Цар зберігав, а потім передав його своєму синові, як реліквію і пам’ять про святу Ніну, яка просвітила Грузію світлом Євангелія. У Мцхеті хрест святої Ніни перебував до 458 року.
Найрізноманітніші святі рятували хрест від наруги язичниками і арабами за часів гонінь і воєн. Хрест святої Ніни зберігався у вірменського воєводи 175 років, в монастирі Ванадад більше 450-ти років, в Карс 164 року. Цар Давид в 1125 році виявив його в місті Ані і з честю переніс в Мцхет. Звідти його перенесли до церкви святої Трійці на горі Казбек. У 1746 році за поведінки царя Теймураза II, щоб уникнути загрозливої наруги, хрест сховали в гірській фортеці Ананурі. Звідти 1749 року митрополит Тифлисский Роман таємно переправив хрест царевичу Бакару. І вже його онук, Георгій Олександрович, підніс хрест у 1801 році імператору Олександру I. За велінням російського імператора в ім’я відновлення історичної справедливості, хрест святої Ніни як надбання грузинської церкви відправили з почестями в Сіонський кафедральний собор в Тбілісі. «… Знаючи, як дорогоцінна ця святиня для Грузинського народу і бажаючи її поверненням дати новий доказ мого про нього піклування, я доставив цей хрест туди для поміщення його в Тифліському головному Соборі…» – писав у лютому 1802 року до князя Георгія Олександровича імператор Олександр I. Хрест зберігається в соборі і зараз. Він – головна святиня Грузинської Церкви.
Тропар рівноапостольній Ніні
глас 4
Слова Божия служительнице,/ во апостольстей проповеди первозванному Андрею/ и прочим апостолом подражавшая,/ просветительнице Иверии и Духа Святаго цевнице,/ святая равноапостольная Нино,/ моли Христа Бога// спастися душам нашим.
Кондак рівноапостольній Ніні
глас 2
Приидите днесь вси,/ воспоим избранную от Христа/ равноапостольную проповедницу Божия слова,/ мудрую благовестницу,/ люди Карталинии приведшу на путь живота и истины,/ Богоматере ученицу,/ усердную заступницу и неусыпающую хранительницу нашу,// Нину прехвальную.
Молитва рівноапостольній Ніні
О всехвальная и предивная равноапостольная Нино, воистинну великое украшение Церкве Православный и изрядная похвало народу Иверийскому, просветившая всю страну Грузинскую Божественным учением и подвиги апостольства победившая врага нашего спасения, трудом и молитвами насадившая зде вертоград Христов и возращшая его в плод мног. Празднующе святую память твою, притекаем к честному лику твоему и благоговейно лобызаем всехвальный дар тебе от Божия Матере, чудотворный крест, егоже ты обвила еси драгими власы твоими, и умильно просим, яко присную предстательницу нашу: огради нас от всяких зол и скорбей, вразуми врагов Святыя Церкве Христовы и противников благочестия, охраняй твое стадо, упасенное тобою, и моли Всеблагаго Бога, Спасителя нашего, Емуже ты ныне предстоиши, да дарует народу нашему мир, долгоденствие и во всяком добрем начинании поспешение, и да приведет Господь нас в Небесное Свое Царствие, идеже вси святии славословят всесвятое Его Имя ныне, и присно, и во веки веков. Аминь.
