5 листопада, у день пам’яті святого апостола Якова, брата Господнього по плоті, у Полтавській місіонерській духовній семінарії з благословення її Ректора, Високопреосвященнішого митрополита Полтавського і Миргородського Филипа, у домовому храмі семінарії преподобного Нестора Літописця була відслужена Божественна літургія святого апостола Якова.
Служіння літургії очолив віцеректор семінарії Преосвященніший єпископ Новосанжарський Веніамін. Йому співслужили клірики Запорізської єпархії, викладачі, студенти та випускники духовної школи в священному сані.
За літургією була піднесена сугуба молитва за здоров’я Предстоятеля нашої Церкви Блаженнішого Митрополита Онуфрія, який сьогодні відзначає 75-у річницю від Дня народження.
Служіння настільки рідкісного чину Літургії стало вже традицією в Полтавській духовній школі. В цей день семінарський храм відвідують як парафіяни, так і випускники семінарії – священики і миряни. Розділити радість спільної молитви, доторкнутись до минулого, у день свята бажають також і гості.
Згідно з Переданням Господь Ісус Христос з’явився апостолу Якову після свого Воскресіння і поставив його єпископом Єрусалимської Церкви. Таким чином, на долю апостола випала особлива діяльність: він не подорожував з проповіддю по різних країнах, як решта апостолів, а вчив і священнодіяв в Єрусалимі – місті, яке має дуже важливе значення для християнського світу. Своє життя він закінчив близько 64 року мученицькою смертю: іудейські начальники скинули його з наріжника єрусалимського Храму.
Саме апостолу Якову Передання приписує укладення древнього чину Божественної літургії, яка в перші століття християнства, аж до IX століття, була надзвичайно розповсюджена. Вона звершувалася в Палестині, в Антіохії, на Кіпрі, у Південній Італії та на святій горі Синай. Однак, починаючи з IX століття, вона майже скрізь витісняється Літургіями святителів Василія Великого та Іоанна Златоуста, більш урочистими і співзвучними пишноті імператорських богослужінь Константинополя. Саме тому Літургія святого апостола Якова залишилася невідомою і слов’янам, які отримали від своїх просвітителів богослужіння в чисто «константинопольському» вигляді. Єдині два місця на землі, де ця богослужбова перлина дбайливо зберігалася майже все друге тисячоліття, це Єрусалимська Церква і острів Закінф в Греції, де Літургія святого апостола Якова постійно звершувалася всі ці століття. В Єрусалимі її служать на грецькій мові тричі на рік – на свято апостола Якова (5 листопада), у неділю по Різдві Христовому, коли також згадується пам’ять Святого Апостола Якова, і на Собор святих 70-ти апостолів (17 січня), а в Греції за бажанням настоятеля її можна звершувати в будь-який день. У східно-сирійської церкви (Антіохійського Патріархату) існує своє чинопослідування арабською мовою.
Божественна літургія святого апостола Якова дозволяє нам глибоко відчути живий зв’язок з Єрусалимом, кожного разу по-новому пережити духовну та історичну єдність з нерозділеним християнством перших століть.
****Літургия апостола Яакова бере свій початок в Єрусалимскій Церкві, першим єпископом якої був апостол Яаков. До IX ст. Літургия апостола Якова звершувалась повсемісно: в Палестині, в Антіохиї, на Кипрі, в Південній Італії та на Святій Горі Синай, але впотім збереглась лише в Єрусалимскій Церкві та на острові Закинф в Греції.
Богослужіння суттєво відрізняється від чинопослідовань більш пізневих візантійских Літургій Василія Великого та Іоана Золотоустого. Наприклад, при виголошенні єктеній диякон звернений не до олтаря, а до вірян; читання Святого Письма звершується в центрі храму. Причастя вірян звершується окремо Тілом й окремо Кров’ю Христовими (такий порядок був характерним для літургій святих Василія Великого та Іоана Золотоустого майже до VIII ст.).
Нажаль, до XX ст. літургію апостола Яакова майже не знали. В 1970 році служіння цієї літургії на день пам’яті апостола Якова було поновлено стараннями митрополита Нікодима (Ротова).