Історія нашого народу міцно об’єднала Покров Пресвятої Богородиці і козацтво. Тривале перебування козаків у військових походах робило невід’ємною частиною їхньої духовної і військової культури постійні прохання до Цариці Небесної про милість і заступництво. І при цьому, настільки у козака серце наповнене любов’ю до Бога і Батьківщини, що віддати всього себе заради цієї любові є свідчення його духовного зростання.
Покров Пресвятої Богородиці особливо шанується православним народом як заступництво нашому воїнству в боротьбі проти іновірців, які принесли нашим пращурам скорботи, розорення, кровопролиття, втрати. Ікона Покрова, як свідчать літописці, була постійно зі своїм народом–захисником — на сімейному молебню, в храмі з віруючими, на полях битв серед братів. А Цариця Небесна завжди відгукувалася на посилені молитви до Неї, являючи світу перемогу сил, твердих в правді, в любові до Бога.
В наші дні сучасному козацтву також необхідно виховувати в собі трепетне ставлення до Покрову Божої Матері через участь у Божественній літургії, в соборній молитві, посильному несенні послуху в храмах. А в служінні Вітчизні висловлювати готовність жити «в відданості волі Божій», трудитися сумлінно, захищати Батьківщину з честю.
І я бажаю вам від Господа за молитвами Його Пречистої Матері стійкості у вірі, здоров’я і міцності духу для подальшого служіння на благо України і Української Православної Церкви. Хай береже вас Господь, і Цариця Небесна покриває Своїм омофором!
З нами Бог! І є, і буде!
МИТРОПОЛИТ ЗАПОРОЖСКИЙ И МЕЛИТОПОЛЬСКИЙ