Громада парафії княгині Ольги вже понад 2 роки звершує кожної суботи літургію українською, але до цього часу досі нє мала напрестольного Євангелія для здійснення україномовних богослужінь.
Відтепер ця проблема вирішена завдяки дружнім стосункам Запорізької і Київської православних громад. Парафіяни і клір громади кн..Ольги м. Запоріжжя щіро дякують митрополиту Олександру і всій парафії за можливість звершувати богослужіння з читанням Євангелія Українською.
Довідка:
Богослужбове Євангеліє українською мовою видано з благословення Блаженнішого Митрополита Володимира у 2013 році до 1025-річчя Хрещення Русі та до 1150-річчя Моравської місії святих рівноапостольних Кирила і Мефодія.
Дане видання дає можливість за богослужінням використовувати канонічний текст Євангелія українською мовою.
Представляє собою репринтне відтворення з видання 1938 року з виправленнями та доповненнями. Переклад здійснив відомий фахівець Филип Морачевський. Особливість цих видань полягала в тому, що в них поруч було розміщено два тексти: українською та церковнослов’янською мовами. Це було досить незручно для використання її під час богослужіння і 1938 року для потреб парафій, з благословення Священного Синоду Польської Автокефальної Православної Церкви та Блаженнішого Діонісія, Митрополита Варшавського, книга була перевидана. Треба зауважити, що Митрополит Діонісій був священноархімандритом Почаївської Успенської Лаври, тому і друк богослужбового Євангелія здійснювався, насамперед, для Волині — тієї частини України, яка на той час перебувала під владою Польщі. Звісно ж, церковна влада, йдучи назустріч віруючим і усвідомлюючи необхідність читання Святого Письма рідною мовою, піклувалася про видання Богослужбового Євангелія.
Текст цікавий насамперед тим, що це жива українська мова. Без побутової лексики, без спрощень, але й без надлишку церковнослов’янізмів. З часом текст доопрацьовували й Академія наук, і Церква підключала свої сили, тож нинішній варіант важко назвати перекладом самого Морачевського, але саме ця людина стояла біля витоків.
Специфіка нинішнього репринтного видання полягає в тому, що це — український текст, але набраний спеціально створеним шрифтом, ідентичним церковнослов’янському. В цей шрифт введено літеру «ї», розставлено наголоси над словами, що значно полегшує читання Євангелія вголос.
Збережено та відновлено всі графічні елементи видання 1938 року: гравюри, оздоблення, орнаменти. Внесено низку уточнень, додано нумерацію сторінок, адже в першоджерелі, відповідно до друкарської традиції тих років, стоять лише номери аркушів.
