Кrтъ претерпевый, и3 смeрть ўпраздни1вый
и3 воскресhй и3з8 мeртвыхъ, ўмири2 нaшу жи1знь гDи
ћкw є 3ди1нъ всеси1ленъ.
Стихира на хвалитех утрени Святой Пасхи
Пасха Господня снова приходит на нашу землю, в наши города и сёла, в души каждого из нас. Нелёгким во многих отношениях был для нас этот Великий пост, однако, его спасительное поприще уже позади. В неизреченной радости и духовном ликовании приветствую всех вас, возлюбленные о Господе братья и сёстры, словами апостольской веры и апостольского исповедания:
ХРИСТОС ВОСКРЕСЕ!
Произнося эти слова и отвечая на них, мы тем самым свидетельствуем о своей вере в Воскресение Господа нашего, в непреложность Его обетований. Свидетельствуем, что не только верим, но и доверяем Богу, всецело «сами себя и друг друга и всю жизнь нашу Христу Богу предаём». Воскресение Христово есть победа и торжество жизни, о котором мы должны вспоминать не только раз в году, и не только по воскресным дням, но и всегда и везде. Радость Воскресения должна всегда жить в нас.
Кто-то из нас родился в православной семье, и пост, а равно и Пасха для него были всегда, кто-то воцерковился уже в зрелом возрасте или совсем в недавнее время, и только учится жить православной жизнью. Тем не менее, несмотря ни на какие сроки и времена, Пасха универсальна по своей радости. Даже люди, совершенно далёкие от Церкви ждут этот день, по-своему готовятся к нему и радуются. Так незримо касается душ и сердец человеческих Божественная благодать. Люди радовались Христову Воскресению в тюрьмах и концлагерях, в городах и сёлах поражённых морами и поветриями, во время войн и других грозных испытаний. Радуемся и мы все, верные чада Церкви Христовой, радуемся и прославляем Воскресшего Господа, торжествуем победу жизни над смертью.
Строго говоря, Бог не нуждался в этой победе, победа эта нужна была нам, людям. «Его победа не сделала Его ни более великим, ни более живым, ни более богатым; но сделала таковыми нас. Его победа – не себялюбие, а любовь, не похищение, а дар. Земные победители вырывают победу; Христос – единственный, Кто победу отдает. Ни один земной победитель, царь или воевода, не желает, чтобы его победу отделяли от него и приписывали другому; только воскресший Господь обеими руками протягивает Свою победу каждому из нас и не гневается, но радуется, когда Его победа делает нас победителями, то есть более великими, живыми и богатыми, чем мы являемся» (святитель Николай Сербский).
«Где твое, смерте, жало? Где твоя, аде, победа?» – задается вопросом Иоанн Златоуст. Возможно, кто-то недоумевает, слыша эти слова. Ведь как умирали люди до Христа, так умирают и сейчас. И жизнь наша есть ни что иное, как очередь за смертью, и мы не знаем, когда настанет наш черёд. Всё, что рождается на земле, должно умереть. Однако для нас, христиан, кто верит в непреложность Слова Божьего, смерть не есть полный финал, тупик или конец бытия, она есть дверь и рождение к новой жизни. Именно поэтому святой славный и всехвальный апостол Павел свидетельствует, что для него «…жизнь – Христос, и смерть – приобретение» (Флп.1:21). Другой Златоуст наших дней – святитель Николай Сербский объясняет нам: «Различие между смертью до воскресения Христова и смертью после оного подобно различию между страшным пожаром и пламенем свечи. Такою коренною была победа Христова, и так»поглощена смерть победою» (1Кор.15:54) Его».
Вспомним, с какими чувствами встречали мы Пасху в прошлом году. Как казалось, над нашей Украинской Православной Церковью сгустились тучи, на Страстную пятницу было назначено снятие её с регистрации (то есть фактическая ликвидация, как религиозной организации). Прошёл год. Где те гонители, где те распинатели Церкви? На задворках истории в безчестии и позоре. Сегодня у нас новые тревоги и вызовы. Не только верю, но и твёрдо знаю, что и эти горести, с Божьей помощью, мы обязательно преодолеем. Об одном только прошу Вас – с окончанием Великого поста не расслабляйтесь духовно, бодрствуйте, и пусть свеча вашей веры не тлеет еле заметно, а ярко пылает.
Дорогие, родные и близкие моему архипастырскому сердцу жители славной Запорожской земли! Снова и снова поздравляю всех вас с Пасхой Христовой! Присно молю Воскресшего Господа, дабы Он сохранил стадо Своё, преумножил веру, надежду и любовь в верных чадах Церкви Своей, утолил восстания еретические, остановил раздирающих хитон единства церковного, благословил всех нас добрым здравием и долгоденствием. Пусть в свете Пасхи Господней исчезнут все распри и нестроения на нашей многострадальной украинской земле и во всём мире. Пусть обретут истинную веру те, кто ищет и жаждет истины.
И снова скажу всем вам, дорогие мои:
ХРИСТОС ВОСКРЕСЕ!
ВОИСТИНУ ВОСКРЕСЕ ХРИСТОС!
Божией милостью, смиренный
Митрополит Запорожский и Мелитопольский
Пасха Христова
2020 г., г. Запорожье
ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ
ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕННІШОГО ЛУКИ,
МИТРОПОЛИТА ЗАПОРІЗЬКОГО І МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО,
ПАСТИРЯМ, ЧЕРНЕЦТВУ, КОЗАЦТВУ
І ВСІМ БОГОЛЮБИВИМ ЧАДАМ
ЗАПОРІЗЬКОЇ ЄПАРХІЇ
Кrтъ претерпевый, и3 смeрть ўпраздни1вый
и3 воскресhй и3з8 мeртвыхъ, ўмири2 нaшу жи1знь гDи
ћкw є 3ди1нъ всеси1ленъ.
Стихира на хвалительних утрені Св. Великодня
Пасха Господня знову приходить на нашу землю, в наші міста і села, в душі кожного з нас. Нелегким у багатьох відношеннях був для нас цей Великий піст, однак, його рятівний шлях вже позаду. У непрореченій радості і духовному тріумфуванні вітаю усіх вас, возлюблені у Господі брати і сестри, словами апостольської віри і апостольського сповідання :
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Промовляючи ці слова і відповідаючи на них, ми тим самим свідчимо про свою віру у Воскресіння Господа нашого, в непохитність Його обіцянь. Свідчимо, що не лише віримо, але і довіряємо Богові, цілком «самі себе і один одного і усе життя нашу Христу Богові повіряємо». Воскресіння Христове є перемога життя, про яку ми повинні згадувати не лише раз на рік, і не лише по недільних днях, але і завжди і скрізь. Радість Воскресіння повинна завжди жити в нас.
Хтось з нас народився в православній сім’ї, і піст, так само як і Пасха для нього були завжди, хтось воцерковився вже в зрілому віці або зовсім нещодавно, і тільки вчиться жити православним життям. Проте, не дивлячись на будь-які терміни і часи, Пасха є універсальною за своєю радістю. Навіть люди, абсолютно далекі від Церкви чекають цей день, по-своєму готуються до нього і радіють. Так незримо торкається душ і сердець людських Божественна благодать. Люди раділи Христову Воскресінню у в’язницях і концтаборах, в містах і селах уражених мором і незгодами, під час воєн і інших суворих випробувань. Радіємо і ми усі, вірні чада Церкви Христової, радіємо і прославляємо Воскреслого Господа, торжествуємо перемогу життя над смертю.
Строго кажучи, Бог не потребував цієї перемоги, перемога ця потрібна була нам, людям. «Його перемога не зробила Його ні більшим, ні живішим, ні багатішим; але зробила такими нас. Його перемога — не себелюбство, а любов, не викрадення, а дар. Земні переможці виривають перемогу; Христос — єдиний, Хто перемогу віддає. Жоден земний переможець, цар або воєвода, не бажає, щоб його перемогу відділяли від нього і приписували іншому; тільки воскреслий Господь обома руками простягає Свою перемогу кожному з нас і не гнівається, але радіє, коли Його перемога робить нас переможцями, тобто більшими, живішими і багатішими, чим ми є» (святитель Микола Сербський).
«Де твоє, смерте, жало? Де твоя, пекло, перемога»? — ставить питання Іоанн Златоуст. Можливо, хтось не розуміє, чуючи ці слова. Адже як помирали люди до Христа, так помирають і зараз. І життя наша є ні що інше, як стояння у черзі за смертю, і ми не знаємо, коли настане наша черга. Усе, що народжується на землі, повинне померти. Проте для нас, християн, хто вірить в непохитність Слова Божого, смерть не є остаточним кінцем, безвихіддю або припиненням буття, вона є дверима та народженням до нового життя. Саме тому святий славний і всехвальний апостол Павло свідчить, що для нього » життя — Христос, і смерть — придбання« (Флп.1:21). Інший Златоуст наших днів — святитель Микола Сербський пояснює нам: «Відмінність між смертю до воскресіння Христова і смертю після цього є подібною до відмінності між страшною пожежею і полум’ям свічки. Такою корінною була перемога Христова, і так «поглинена смерть перемогою» (1Кор.15:54) Його».
Згадаємо, з якими почуттями зустрічали ми Пасху минулого року. Як здавалося, над нашою Українською Православною Церквою згустилися хмари, на Страсну п’ятницю було призначено зняття її з реєстрації (тобто фактична ліквідація, як релігійній організації). Пройшов рік. Де ці гонителі, де ці розпинателі Церкви? На задвірках історії у безчесті і ганьбі. Сьогодні у нас нові тривоги і виклики. Не лише вірю, але і твердо знаю, що і ці прикрощі, з Божою допомогою, ми обов’язково здолаємо. Про одне тільки прошу Вас — із закінченням Великого посту не розслабляйтеся духовно, не спіть, і нехай свічка вашої віри не тліє ледве помітно, а яскраво палає.
Дорогі, рідні і близькі моєму архіпастирському серцю жителі славної Запорізької землі! Знову і знову вітаю усіх вас з Пасхою Христовою! Вічно благаю Воскреслого Господа, щоб Він зберіг стадо Своє, примножив віру, надію і любов у вірних чадах Церкви Своєї, вгамовував повстання єретичні, зупинив тих, що роздирають хітон єдності церковної, благословив усіх нас добрим здоров’ям і довголіттям. Нехай у світлі Пасхи Господньої зникнуть розбрат та негаразди на нашій багатостраждальній українській землі і у всьому світі. Нехай набудуть істинної віри ті, хто шукає і жадає істини.
І знову скажу усім вам, дорогі мої:
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
ВОІСТИНУ ВОСКРЕС ХРИСТОС!
Божою милістю, смиренний
Митрополит Запорізький і Мелітопольський
Пасха Христова
2020 р., г. Запоріжжя
